Розділ 9

4.5K 189 9
                                    

Пройшло уже два тижні як я спілкуюсь із Зейном. В школі всі думають, що ми пара. І він насправді мені подобається, але говорити йому про це я не хочу. Я завжди сперечаюсь, коли він говорить, що я його, і чомусь думаю, якщо я скажу, що він мені подобається, то його інтерес до мене пройде.

-Привіт! - радісно сказав Сем, побачивши як я зайшла в школу.

- Привіт!

- Ти гарно виглядаєш - сказав він і посміхнувся - Це правда про тебе і Маліка?

- Що саме?

- Те що ви тепер пара.

- Ні, ми просто добре спілкуємось.

Ми стояли ще деякий час і розмовляли з Семом, а потім пішли в клас.

POV Зейн
Я побачив як моя маленька стояла поруч з Семом і розмовляла, мене це так розгнівало. Я ревную її, дуже сильно ревную. Чому вона не відповідає мені взаємністю? Я бачу їй добре зі мною, вона часто сміється і виглядає щасливою, але сприймає мене просто як друга, а я кожного дня переборюю бажання її поцілувати.

Я почув як вона сказала Сему, що ми просто спілкуємось і мене це так засмутило, я так хотів щоб вона сказала, що ми пара і я їй подобаюсь. Я пішов з школи, вирішив, що на сьогодні вистачить.

Я не відповідав на повідомлення і дзвінки, просто сидів на моєму пагорбі і дивився на ліс. І думав про Еліс. Я не думав, що я можу так закохатися. Вона давно мені подобається, але я думав, що коли поспілкуюся з нею, то це пройде, але ні.

Pov Еліс
Зейна я так і не побачила в школі і засмутилася. Я вирішила написати, щоб дізнатися чи все з ним добре, але він не відповідав. Я останній раз подивилась на телефон, де так і не побачила бажаного повідомлення і лягла спати.

Наступні пару днів я не бачила Зейна і не спілкувалася з ним, я дуже скучила за ним і мені його не вистачало. Хоч щоб якось себе зайняти я поїхала на те місце, куди мене привів Зейн.

Я піднялась на гору і побачила що я тут не сама.

- Привіт! - сказала я.

- Привіт! - сказав Зейн повертаючись на мій голос. Я бачила здивування на його обличчі.

- Мені тут сподобалося тому я захотіла знову сюди приїхати.

Він мовчав.

- Чому тебе не було в школі і ти не відповідав на мої повідомлення? - нарешті запитала я.

- Я хотів ці дні побути один. Хотів викинути тебе з моєї голови. - він взяв пляшку, яку я не бачила до цього і випив прям з горла.

- Чому? - я не розуміла, що не так.

- Ти хіба не бачиш, Еліс. Я люблю тебе!

Моя Неслухняна ДівчинкаWhere stories live. Discover now