Історія яка немає назви

❤️

Вона поклала голову йому на плече.
Їхні губи зімкнулися в солодкому поцілунку. З присмаком кави. Так вона любила каву, а він любив її. Вони їхали в пустому автобусі. Обоє втомлені виснажені. Він тримає її за руку, вона притулившись носиком до його шиї засинає. Він любив коли вона спала в нього на руках. Він любив кожну молекулу її тіла. Знову її неслухняне волосся впало на обличчя. Потихеньку він спробував прибрати пасмо. В нього вийшло. Дівчина тільки ще більше притулилась до нього. Вона любила його. Його запах, погляд, контури лиця. Вони були створені один для одного. Як жаль, що лише в її
сні.