Історія яка немає назви

❤️

То ж знову він. Такий гарний і милий рішуче прямує до неї. Обійняв так міцно, що все її тіло охопив жар. Вона дивилася в його глибокі каро-сірі очі і не могла відвести погляд. А хіба це якось можливо? Відводити погляд від того, хто змушує твоє серце битися швидше? Він провів рукою по її обличчю. Вкотре впевнитися, що вона найкрасивіша з усіх дівчат світу. А його любов лише усміхалася у відповідь. Присівши на лавку, вона притулилася до нього так сильно, як тільки могла. Так, саме те, що він любив, вона торкається своїм носиком його шиї. Не промовивши ні слова так вони сиділи весь вечір. Розуміючи один одного без слів. Навіщо слова, коли і так все зрозуміло? Все було б добре, якби не ранок понеділка, все розвіялося як попіл.