Розділ 7, Щось більше...

538 51 6
                                    

Ніч справді була прекрасною, не звертаючи на те, що я заснула на канапі з вином в руці, а прокинулася в себе в ліжку.

- От чорт, я знов запізнююсь, Робін мене вб'є,- я різко підірвалася з ліжка і побігла в ванну щоб вмитися і переодягнутися.

...

Робін лиш засмучено видихнув, коли побачив мене, захекану і майже не розчесану.

- Вибач, що знов запізнилася. Надіюся більше такого не повториться,- тихо сказала я.

- Цього разу не сварю, бо це я тебе вчора вином напоїв,- вибачаючись промовив він.

- То це ти мене переніс з канапи в намет?

- Ну, а хто ще, звичайно я. Годі балачок, до роботи. Ось твій лук і стріли, і меч,- він простягнув мені дуже красивий, тонкий лук з різними заветушками і такі самі красиві стріли, а меч більше скидався на кинджал невеликий, легкий, але витончений,- я сам підбирав. Зробили спеціально для тебе, вони дуже легкі і зручні.

- Вау, вони прекрасні, дякую,- захоплено сказала я.

- Тобі подобається?

- Ще б пак, дуже.

- Ну це добре, але мати гарну зброю це одне, а використовувати її це друге, тому ходи тренуватися.

- А хіба не буде спочатку пробіжка,- єхидно запитала я.

- Не сьогодні,- холодно відповів він.

Він показав мені де стати і в яку мішень стріляти.

- Ось, тримаєш лівою рукою лук, а правою натягуєш стрілу, твої руки не мають трястися, а то не попадеш в ціль, коли добре прицілилася відпускаєш і там вже як буде. Зрозуміла?- він мені це все показував і розказував, а коли договорив відійшов в бік.

- Зрозуміло,- не впевнено сказала я.

- Ну тоді тримай і показуй що зрозуміла.

Я встала в таку само позу, як і він, на рівну руку взяла лук, а потім натягнула стрілу, так як і казав Робін. Момент...і я відпустила. Стріла прорізала повітря і ледве попала в мішень.

- Доволі не поганий результат, добре що вона мимо не пролетіла,- підбадьорив мене вождь,- але на цей раз більше розслабся.

Я взяла нову стрілу, натягнула її на лук, випрямилася і в один момент відчула теплий подих над вухом. Мене охопили сильні руки Робіна, який підтримував мене. Наші щоки майже доторкалися одна до одної. Я вдихнула і видихнула свіже повітря і... момент...я вдруге відпустила стрілу. Стріла летить лічену секунду, але коли ти хвилюєшся і дивишся на неї, здається вона летить цілу хвилину.

ZodiacsWhere stories live. Discover now