Ніч справді була прекрасною, не звертаючи на те, що я заснула на канапі з вином в руці, а прокинулася в себе в ліжку.
- От чорт, я знов запізнююсь, Робін мене вб'є,- я різко підірвалася з ліжка і побігла в ванну щоб вмитися і переодягнутися.
...
Робін лиш засмучено видихнув, коли побачив мене, захекану і майже не розчесану.
- Вибач, що знов запізнилася. Надіюся більше такого не повториться,- тихо сказала я.
- Цього разу не сварю, бо це я тебе вчора вином напоїв,- вибачаючись промовив він.
- То це ти мене переніс з канапи в намет?
- Ну, а хто ще, звичайно я. Годі балачок, до роботи. Ось твій лук і стріли, і меч,- він простягнув мені дуже красивий, тонкий лук з різними заветушками і такі самі красиві стріли, а меч більше скидався на кинджал невеликий, легкий, але витончений,- я сам підбирав. Зробили спеціально для тебе, вони дуже легкі і зручні.
- Вау, вони прекрасні, дякую,- захоплено сказала я.
- Тобі подобається?
- Ще б пак, дуже.
- Ну це добре, але мати гарну зброю це одне, а використовувати її це друге, тому ходи тренуватися.
- А хіба не буде спочатку пробіжка,- єхидно запитала я.
- Не сьогодні,- холодно відповів він.
Він показав мені де стати і в яку мішень стріляти.
- Ось, тримаєш лівою рукою лук, а правою натягуєш стрілу, твої руки не мають трястися, а то не попадеш в ціль, коли добре прицілилася відпускаєш і там вже як буде. Зрозуміла?- він мені це все показував і розказував, а коли договорив відійшов в бік.
- Зрозуміло,- не впевнено сказала я.
- Ну тоді тримай і показуй що зрозуміла.
Я встала в таку само позу, як і він, на рівну руку взяла лук, а потім натягнула стрілу, так як і казав Робін. Момент...і я відпустила. Стріла прорізала повітря і ледве попала в мішень.
- Доволі не поганий результат, добре що вона мимо не пролетіла,- підбадьорив мене вождь,- але на цей раз більше розслабся.
Я взяла нову стрілу, натягнула її на лук, випрямилася і в один момент відчула теплий подих над вухом. Мене охопили сильні руки Робіна, який підтримував мене. Наші щоки майже доторкалися одна до одної. Я вдихнула і видихнула свіже повітря і... момент...я вдруге відпустила стрілу. Стріла летить лічену секунду, але коли ти хвилюєшся і дивишся на неї, здається вона летить цілу хвилину.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Zodiacs
ФэнтезиА чи знаєте ви, про своє коріння? Думаю, не бездоганно. Так само, двадцятирічна Алексія не знала звідки походить її батько та чому у неї таке дивне ім'я та прізвище. Лиш невеличка зустріч, невеличкий момент в її житті змінив все кардинально. Можливо...