POV Lisa
Я відкрила очі і не змогла зрозуміти де я. Явно не у себе вдома, не в лікарні і не в дівчат. Чорт, а якщо якийсь маньяк скористався, тим що я була п'яна.... А якщо він мене?... Ні, ні, Лісо, бути такого не може. Тим більше я вчора бачила Чо... Чорт Чон Чонгук.
- Що таке?- у кімнату увійшов Чонгук. - Чого кричиш?
- Що я тут роблю? Як я сюди потрапила? Ти зі мною щось зробив?
- Вчора ти сильно напилася! Я запропонував піти до мене і ти погодилася. Потім ти подякувала мені за ніч! Мені теж дуже сподобалося.
- О, ні. Як ти зміг допустити таке. Придурок, ідіот, щоб тебе качка копнула, щоб....
- Заспокойся! Я пожартував!
- Комік недороблений. Прокльони не скасовуються.
- Ах, так ну то сніданок вибуває з твого раціону.
- Ну й будь ласка. Не дуже то й хотілося!- але тут мій живіт зрадницьки пробурчав.
- Ага я чую. Ну якщо все так як ти кажеш то збирайся, я відвезу тебе додому ти переодягнешся.
- Ок.- хоча їсти я хотіла, але гордість не дозволила мені залишитися тут їсти. Чонгук хмикнув і вийшов. Нарешті. Треба буде його уникати. Довівши себе як не як до ладу, я з обличчям снігової королеви вийшла з кімнати і рушила до виходу.
- Хм, а машина у тебе нічогенька.
- Ага, але хтось мені учора її ледь не зіпсував!
- Хм, подумаєш! Ти так кажеш ніби я в цьому винна!- і що я щойно зморозила?
-Ем, звісно ні! Учора в тебе насильно вливали алкоголь.
- Може ми вже поїдемо?
- Може ти скажеш мені свою адресу?
Ем, ну так логічно! Почувши мою адресу, Чонгук рушив з місця. Доїхавши я почала відстібувати ремінь безпеки.
- І що навіть на каву не запросиш?- я лише сердито глянула на нього. Ну що за миле личко? Стоп це я про що??? Я вийшла з машини, гримнувши дверима. Ну Лісо це було надто грубо, потрібно вибачитися!!! Що? Я маю його уникати, уникати маю. Чорт і як це робити, якщо моє внутрішнє я тяне мене з усіх ніг до нього. Я увійшла до будинку і побігла робити макіяж:Ну і одягнула я це:
Ну що ж я вийшла на двір і рушила до свого байка. Їхала на великій швидкості і майже біля самої школи обризкала Чаєн водою з калюжі. Ха її майже прозора кофтина стала геть просвітлятися. Біля школи мене чекали дівчата:
Разом ми увійшли до класу, і на мій подив я першим ділом почала шукати Чонгука, але його ніде не було.....
POV Чонгук
Я підходжу до Ліси ззаду повертаю її до себе обличчям і нахиляюся щоб поцілувати. Ми вже в міліметрі один від одного і раптом дике "Аааааааааа" лунає у мене за спиною і я....
І я прокидаюся. Чорт це був лише сон. Я вбігаю в кімнату звідки лунав крик. Ліса сидить на ліжку і витрізається на мене.
- Що таке? Чого кричиш?
- Що я тут роблю? Як я сюди потрапила? Ти зі мною щось зробив?- от дурна звісно що нічого не зробив, хоча...
- Вчора ти сильно напилася! Я запропонував піти до мене і ти погодилася. Потім ти подякувала мені за ніч! Мені теж дуже сподобалося.- я ледве стримувався щоб не вибухнути сміхом.
- О, ні. Як ти зміг допустити таке. Придурок, ідіот, щоб тебе качка копнула, щоб.... - ого, які прокльони. Вона реально повірила? Треба заспокоїти.
Заспокойся! Я пожартував!
- Комік недороблений. Прокльони не скасовуються.
- Ах, так ну то сніданок вибуває з твого раціону.- з вдаваною образою сказав я.
- Ну й будь ласка. Не дуже то й хотілося!- але тут її живіт голосно забурчав.
- Ага я чую. Ну якщо все так як ти кажеш то збирайся, я відвезу тебе додому ти переодягнешся.
- Ок.
Поки вона приводила себе до ладу, я пішов у душ і заодно одягтися.З кімнат ми вийшли одночасно. Я відвіз її додому (тепер я знаю де вона живе). У машині вирішив спробувати пожартувати: запитав чи не запросить на каву. У відповідь отримав грізний погляд і яскравий вихід з гучним захлопненням дверей. Що ж сьогодні прогуляю школу. Всеодно в понеділок мало чого цікавого....
Продовження постараюся написати скоро😘😘😘😘 люблю 💗💗💗
ВИ ЧИТАЄТЕ
За щастя треба платити
AléatoireЇм було так добре удвох, життя здавалося казкою. Вони клялися вічно бути поруч. Але один момент змінив усе і приніс роки нещастя.