Не чекаючи ні хвилини я увірвалася до туалету. Те що я побачила змусило мене згадати усі прийоми теквандо. Дженні сиділа на підлозі з розбитою губою і поцарапаною щокою. Над нею стояла Момо з кров'ю на руці, а за нею стояли Розе, Лі Чу Вон та інші дівчата. Що ж, не дарма все-таки колись я ходила на бойові мистецтва. Цих малолітніх стерво я розкидала на рахунок три. Поки ті сиділи віддихувались, я підняла Дженні і повела до мадсестри. - Що з нею таке?- почула я голос Техьона, який не ясно звідки тут опинився. - Ем, фанати!- з каплею злості відповіла я. - Га? Які ще фанати? - Твої, золотце, твої! Он там в туалеті фанатіють! Зійди з дороги! - Давай допоможу!- схвильовано запропонував хлопець. - Самі впораємося. Краще піди глянь на тих зафанатілих і виведи їх. з-під впливу фанатства. Особливо Момо. Ми пішли з Дженні до медпункту, а Техьон побіг до туалету. Медсестра сказала, що стан у Джен фізично нормально, але вона налякана, тож мене відправили допомогти подрузі дістатися до дому. Ідучи парком я запитала: - Джен, давай на чистоту, він тобі так сильно подобається? - Ні, Лісо, Техьон мені не подобається... - Тоді навіщо ти так страждаєш? - Ти дослухай! Він мені не подобається,......... Я його кохаю. - Що? Як? Хм? Це все пояснює! - Лісо, бачила б ти своє обличчя зараз 😂😂😂 - Ясно все з тобою! - Ну, Лісочко,... - Міс закохане серденько, ми прийшли. - О і правда. Дякую, Лисичко. - Ага- крикнула я з далеку. Я йшла дивлячись під ноги і слухаючи музику. Раптом музика в навушниках обірвалася, і мені потрібно було 30 секунд, щоб зрозуміти що до мене телефонують. - Ало? - Привіт, ти збираєшся обернутися? - Це хто? - Догадайся! - Чонгук?- чого саме він прийшов мені на розум? -Bingo! Я тебе уже дві хвилини гукаю і намагаюся догнати! - А? Пробач не чула! - мені стало ніяково і було шкода Гука! Він біг за мною досить довго. - А ти ще б голосніше увімкни музику! Стій де стоїш я зараз підійду.- А от і він. Ну враховуючи, що юнак біг за мною, то йшов він доволі таки спокійно, і рівно дихав. - Привіт! - Вибач, ще раз! Як я можу загладити свою вину? - В якості покарання може прогуляєшся зі мною? - Гаразд!🙄 Чому тебе не було в школі? - Я вирішив, що сьогодні нічого цікавого не буде, тому подумав, що доречніше погуляти! А що я щось пропустив? - Ну наприклад, те як побили Дженні. - Ого. А хто? - Момо. - Причина? -Кім Техьон. - Обана. Мій друг влип. Перший раз людина закохалася по-справжньому, а його так пресують. Момо спуску не дасть 😂. А ще Розе і інші. - Ну Розе зайнята іншою людиною! - Ким? - Не роби вигляд, ніби не здогадуєшся! - Ти про себе? А як ти їй перейшла дорогу? - Ну тим що з тобою почала спілкуватися!- доречі я помітила, що ми прийшли в безлюдний парк. - Он як!- і що це означає? Чонгук, ти мені подобаєшся! Не треба розчаровувати мене своїм" он як". Лісо, про що ти зараз думаєш?- Якщо Пак буде діставати кажи мені. - З якого дива? - Лісо, справа в тому.... - В чому? - Ну ти....... Мені подбаєшся- останнє він майже пробубнів. - Що ти сказав? - Кажу подобаєшся.- хочаб розчула. Що робити також зізнатися? Чи може увімкнути дурненьку? - А я тобі?- що ж раз він сам питає, то варто сказати:- - Ти мені теж! - Правда? -Мг! - Це ж круто! Тоді може станемо парою?- несподівана пропозиція. - Я згідна, але....- я не встигла договорити як на мій телефон прийшла SMS: " Шановна міс Манобан, ми розглянули вашу заявку на прослуховування і наша компанія чекає вас сьогодні о 17:00 у приміщенні звукозапису" - Айщ, я геть забула про це! - Лісо зараз 16:10, до студії пів години їзди поспіши! - А ок! Через 30 хвилин, я як штик була у вказаному місці. Чекала я не довго, секретар вийшла і запросила мене у приміщення. Воно було мммммм слово не підібрати.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Круто!!! Через секунду я почула голос: - Міс можете виконати нам щось? - Ем.... Так. Я заспівала. Чесно кажучи мені здалося, що кілька нот я не витягую. - Лалісо, могли б ви запитати реп? - Так звісно.
I wish today it will rain all day
Maybe that will kinda make the pain go away... - Стоп! Дякуємо. Ми повідомимо вам результат. - Дякую що приділили увагу! - я поклонилася і пішла. Хочби пройти, Дженні і Джису вже пройшли! Коли я вийшла на двір Чонгук покірно чекав мене біля будівлі. Ми вирішили ще пройтися. Але не встигли і 15 хвилин погуляти, як мені прийшло повідомлення. Я дістала телефон і прочитала! - Ууууурррррааааа! - Що?- Чонгук був явно здивований! - Мене взяли!!!! - Це ж прекрасно.- раптом він притянув мене за талію і поцілував. Спочатку я була в шоці, а потім відповіла....
Чекайте скоро вийде нова частина.😘😘😘😘 Будь ласка не забувайте про цей фанфік, далі буде цікавіше...💜💜💜💜
