Чому я?

Глава 4

Я побачила її телефон... Мені здається чи я її десь бачила?

Я взяла її телефон і пішла додому. Дощ закінчився. Я думала..про ту дівчину. Точно! Я бачила її у школі! Віддам їй телефон завтра. Мені здалося, що її життя не таке вже й легке. Але я нічим не можу їй допомогти. У самої воно не дуже й то солодке.
Я зайшла у квартиру і почула якісь звуки. А! Напевно батько знову п'яний прийшов. Я непомітно зайшла у свою кімнату і закрила її на ключ. Я не хотіла знову отримати побої. Він би знову накричав ні за що і побив. Дістало це все звісно! А що ще робити? Втікати з дому? Пробувала... і ще більше получила!
Мій батько неадекватний! Я не знаю, що з цим робити!

POW Чонгук
Вже вечір. Я сидів і думав. Я не знаю навіщо я її запитав чи я їй не сподобався?! Яка муха мене вкусила!! Ну серйозно! Ну скажу чесно вона не дуже мені сподобалась. Зовні вона не дуже приваблива...та й характер не найкращий! Але я думаю ми могли бути б хорошими друзями! Але ще одна проблема. Чому вона розплакалась тоді? Що я їй такого сказав? Не думаю, що вона так могла відреагувати на запитання чи я їй сподобався. А що ж тоді? Айщщщ я ще не зробив ті уроки! Та ну їх!

Він відкинув підручники подалі і ліг на ліжко. Він дуже довго не міг заснути. Його мучили догадки, що він міг зробити їй боляче. Але через декілька годин, сон все-таки переміг і Чонгук заснув міцним сном.

POW Юна
Я чую звуки. Будильник! Я встала з ліжка і попленталась у ванну. І тут мене осінило! В мене очі, як дві великі кульки! Я зрозуміла, що я не пом'ятаю, як опинилася вдома.
Flashback
Я ішла. Підошва конверсів стерлася об підлогу. Голова розривалася від болю. Думки не покидали її. Червоне лице пекло від сліз. Коліна і руки стерті в кров... тіло ломить та болить! Нестерпний біль... кров тече з колін. Шкільна форма в крові і трохи подерта.
Я якось доплентала до під'їзду і зайшовши в квартиру зразу пішла до себе у кімнату. Так і заснула в формі.
End flashback
Боже!!! Голова зараз взірветься. Лице напухло. Під очима величезні мішки. Я спала в формі! А як болить все тіло! Це просто жах! Я прийняла душ, зробила всі водні процедури, переодяглася, трохи замаскувала свої мішки під очима і спустилася на кухню. Обробила рани на колінах і руках і почала готувати собі сніданок. Я завжди включаю музику під час цього. Я почала шукати свій телефон. І тільки через 20 хв пошуків, я зрозуміла, що загубила його. Це просто капець! І це все сталося через того придурка! Чонгук я колись вб'ю тебе!!!

Я поїла і зібравшись я пішла в школу. Я вирішила одягнути худі і чорні джинси. Моя форма не в найкращому стані зараз. Тільки б мене ніхто не рухав! І, щоб та Кім Су не лізла до мене, а то я їй вламаю! І найгірше! Боже прошу зроби так, щоб я не побачила того придурка, Чонгука! - просила я.
Але мої молитви не були почуті і перед самим входом до школи ми двоє зіткнулися.

Я ужасний автор...я знаю! Я не викладаю глави і тд. Я не стримала слова, що ця глава мала бути на 1500 слів, але я серйозно не знаю, що писати! Прошу вибачення і я думаю краще на деякий час заморозити фф...