Почуття

Зоряний легіон

Присвячується всім тим, завдяки кому в нас мирне небо над головою, своя мова, держава і народ

Зоряний легіон, тисяч хлопців юних
Скажи мені, місяць, що чекає на них?
Чи смерть, страждання, тюрми і полон?
Чи смерть, життя, кохана і закон?

Вони не стануть юристами чи перукарями
Вони будуть бігати, учитись, копатимуть ями
Звані окопами. Візьмуть шаблі у руки
Тоді ворогів чекатимуть вічнії муки

Але знайдеться один боягуз
Він здасть їх, темний чорногуз
Через зраду впаде їхня сила
І скаже солдат: «Прощай, Батьківщино мила!»

Стоять вони всі, за руки узявшись
Стоять, нескорені, стоять, не здавшись
І гімн «Ще не вмерла» до неба летить
І постріл зриває мелодію вмить

Упали усі, один лиш стоїть
Гордо піднявши голову, не хоче він жить
І зрадник підходить, тримає в руці пістолет
І знову мелодія знаходить свій лет

І щур приставляє пістолета до лоба
І кривиться, брата йому зовсім не шкода
І тисне гачок, лунає постріл кривавий
Упав вже солдат, йде зрадник кульгавий