Я змінюся, ось побачите(Закінчено)

6

Тут двері відкриваються і заходить вона. Вона, ту яку я не забував 2 роки. Вона, через яку я вирішив змінитися. Так це Джейн, я впізнаю її з тисячі.
Д- Здрастє, я сяду.
В- А чому ви запізнилися?
Джейн це питання проігнорувала і просто направилась до мене. Серце почало стукати все сильніше. Я щодня представляв цю зустріч, чи впізнає вона мене, чи з'явиться в мене хоть невеликий шанс. А Джейн уже сіла біля мене, і почала роздивлятися. Я ж зробив пофігістичне очличча, і не звертав на неї увагу.
Д- Ну привіт😏😏
Ч- Ага.
Д- Може познайомимось? Мене звати Джейн. А тебе? Я тебе раніше не бачила.
Ч- Чон ЧОНГУК. - ім'я я спеціально виділив може вона мене впізнає.
Але цього не сталося, вона задавала ще багато питань, але я не відповідав, я був в своїх думках. Невже вона забула,значить це все було даремно. Хоча ні, я ж бачу вона в мені зацікавлена. Гаразд, шанс що в нас щось зложиться є. Тому я поки що не буду їй казать хто я. А коли прийде момент розповім.
Кінець уроків.
Я стою жду машину. За цей день я став одним із найпопулярніши  хлопців школи, зі мною всі хотіли дружити. Але я ж все пам'ятаю, що хто зробив. Та все таки я знайшов декілька друзів, які теж перевилися в школу. Це Техьон, Чімін, Юнгі та Хосок. Вони виявились дуже веселими і хорошими. Нас з першого дня назвали королями школи.
Але мої думки перервав голос.
Д- Чонгук, зачекай.
Ч- Чого тобі.
Д- Ну чого ти так. Я хотіла запитати, чи не хотів би ти піти зі мною погуляти?
Ч- Нє. Я спішу.- ну що Джейн ти зі мною гралася, тепер я пограюся.
Д- Зрозуміло. А кстаті приходь до мене на вечірку, в суботу.
Ч- Нічого обіцяти не можу. А тепер мені потрібно йти.
Я сів в машину в поїхав, і тільки бачив як вона стоїть з не розуміючим обличчям. Напевно я перший хто їй відмовив, але я все ж таки прийду до неї.
П'ятниця
За цей тиждень ми добре здружилися з пацанами. Джейн не упускала можливість постояти, посидіти і заговорити зі мною. Та я помітив дещо дивне, на мене постійно дивилася якась дівчина. Але не так які інші, ніби згадуючи і розклад роздивляючись. Одного разу навіть сфотографувала. Ладно, пофіг в цій школі і не таке буває. Я ж то знаю.
Джейн я сказав що прийду до неї, вона була на сьомому небі від щастя. І відразу побігла додому готуватися, а я залишився чергувати.
Ось я чергую в класі, і заходить та дівчина.
- Привіт, Пак Чонгук.
Ч- Що? Ттти про що? Я Чон Чонгук.- я почав нервувати, як вона мене впізнала?
- Спочатку я думала що помилилася. Але зараз я впевнена на всі 100.
Ч- Оооткуда ти мене знаєш.
- Я з тобою навчалася раніше. А ти доречі змінився.
Ч- Дякую звичайно. Але не говори нікому хто я. Ок?
- Добре.
Ч- Як тебе доречі звати?
- Мей.
Ч- Приємно. А як ти мене впізнала? Якщо навіть вчителі не впізнали.
М- По очам. Спочатку я думала помилилася, але все таки ні.
Ч- Зрозуміло.
М- А ти поїхав через тей інцидент?
Ч- Да. Так, стоп, а ти про нього звідки знаєш? Його ж мали приховати.
М- Ну цей, як його сказати. Я...
Але її перебив телефон Гука.
Ч- Зачекай секунду.
(Розмова по телефоні)
Ч- Да.
Д- Гукккі, ти прийдеш завтра?
Ч- Якщо я сказав прийду, значить прийду. А зараз не заважай мені.
Д- Ну добре Гукі. Я тобі скину адресу і час.
Ч- Не називай мене Гукі, це бісить.
Д- Добре Гу.. еее, Чонгук. Бувай
Ч- Ага, пока.
(Закінчив розмовляти)
Ч- Так звідки ти знаєш?
Але Мей уже не було. Тому Чон вирішив потім її запитати.
Субота
18:30

Я вже готовий ити до Джейн.👆👆👆 Потрібно бути на 19:00.

Тому я взяв всій байк👆👆👆, і поїхав до неї додому.
Продовження скоро😊😊😊