Я змінюся, ось побачите(Закінчено)

9

Вийшовши з думками на другий поверх я почув тихе постукування по дверях. І тут я згадав що закрив ту дівчину в себе в кімнаті. Я підійшов до дверей і обережно їх відкрив. За ними стояла дівчина в моїй футболці і однією рукою тримала шорти, бо вони були "трохи" великуваті.
Д- Яяя, тут вдягнула твої речі.
Ч- Бачу. Я спеціально їх поклав щоб ти вдяглася. Можеш піти прийняти душ. Він по коридору остання дверь зліва.
Д- Ттта не потрібно. Я вже піду додому. Можеш позичити мені гроші на таксі. Я їх обов'язково поверну, не хвилюйся.
Ч-Так стоп. Заспокойся. На дворі ніч, куди ти підеш. Йди прийми душ і лягай досипай. Приставати не буду, можеш не хвилюватися.
Д- Нууу, я не можу так. Якось незручно.
Ч- Все гаразд, іди.
Д-Дякую тобі.
Ч- Угу. Гаразд я пішов спати і ти теж.
На добраніч.
Д- Тобі теж.
Я вже збирався йти, але дещо мене зупинило.
Ч- Мені здається, чи я тебе знаю?
Д- Я Мей, зі школи.
Ч- Точно Мей. Вибач що не впізнав. В мене зараз погана пам'ять на обличча.
М- Нічого.
Ч-Ну я тоді пішов.
Я відправився спати. Я думав як викрутитися в ситуації з мамою. Так і заснув. Прокинувся в 7 годин. І пішов провідати Мей, чи вона ще спить. Бо в мене був план в якому вона б змогла допомогти. Але ввійшовши в кімнату, попередньо постукавши я нікого не побачив. Напевно вона ще вночі пішла додому. Блін і що мені тепер робити літак через 4 години. А від дівчини ні однієї на горизонті. Я вже подумав було взяти Джейн з собою.
Та раптом я почув запах млинців, що супроводжувався тихеньким співом. Я пішлов на кухню, де стояла за плитою Мей. Не знаю чому але я дуже зрадів що вона не втекла вночі.
Ч- Доброго ранку. Смачно пахне.
М- Доброго. Я тебе розбудила?
Ч- Ні , я сам встав. Ти млинці готуєш?.
М- Так. Я тут в тебе порилася трішки , вибач будь-ласка. Спробуй. Поки що тільки так я можу тобі віддячити.
Я сів за стіл на якому вже стояла порція млинців і прийнявся їх їсти. Вони насправді були дуже смачні, але більше мені сподобалось спостерігати за дівчиною. Як вона в білому халаті, більшого вдвічі за неї саму, з заколеним волоссям яке відкриває вигляд на її шию, готує сніданок. Було таке відчуття що цю картинку я споглядаю щодня, і мені це подобається. Я був в своїх думках поки вона не доторкнулась до мого плеча.
М- Земля викликає Чонгука, прийом?
Ч-А? Що?
М- Ти де літаєш? Я запитую чи смачно.
Ч- Да так ніде, задумався. Доречі дуже смачно. Дякую.
М- Це найменше що я можу зробити для тебе.
Ми посиділи ще хвилин з 20. Коли до мене дійшло що до посадки залишилося трохи більше 3 годин, а в мене немає дівчини. І тут мені в голову прийшла геніальна ідея.
Ч- Знаєш ти можеш мені віддячити.
М- Як?
Ч-Нуууу
Я почав підходити до неї. В очах почав читатися страх. Помаленьку вона почала припідматися і відходити назад.
М- Щщо, ти задумав?
Я різко підійшов до неї і взяв за руку.
Ч- Мей, допоможи мені. Прикинся моєю дівчиною. Це всього лише на декілька днів. Будь-ласка.
М- Щщо? Всмислі дівчиною? Перед ким? Навіщо?
Ч- Я тобі в літаку все поясню. А зараз поїхали до тебе збереж валізу.
М- В якому літаку? Я нікуди не поїду.
Ч- Мей я тебе благаю. Всього на декілька днів. Можеш просити в мене потім що завгодно.
М- Ну, я не знаю. Це якось неправильно.
Ч- Будь-ласка Мейййййй. Ти не уявляєш як виручиш мене.
М- На декілька днів?
Ч- Да.
М- Гаразд. Тільки тоді ми будемо квити. Ти врятував мене, а я тебе.
Ч- Звісно, звісно. Дякую тобі. А тепер поїхали до тебе.
М- Нууу, тут є маленька проблема.

Далі буде😘😘😘