Магія дракона.Вогонь.Книга 1

Розділ 4."Завдання,але не моє"

Минув місяць.Осінь була дуже холодною.Навчання проходило нормально.Одягнувшись,я пошкандибала на вулицю,тому що Мар'яна вирішила зробити якесь оголошення.
-Кожного місяця будуть якісь завдання,-розпочала директор.
Цього разу це завдання для усіх хлопців.А дівчата продовжують навчання.
-А чому лише хлопці,-обурилась Віка,моя однокласниця. 
-Головна Велика Магічна Рада так наказала,-спокійним тоном відказала Мар.
Продовжимо,їдуть не лише хлопці із нашої школи,а ще й із інших академій та  університетів.Хлопці,ідіть готуйтеся,дівчата,на урок.Марі та Ангеліна,до мене.
я звісно здивувалася,чому моїх сестер викликали, а мене ні,але ці думки перебив Тарас.
-Скучати не будеш?-запитав він.
-Я і скучати слова не поєднані,-із усмішкою відповіла я.
Але насправді,незнаю як я витримаю без нього цих 7 днів.
-А якщо чесно?-обійнявши мене,запитав Тарас.
-Незнаю,-сумним голосом відповіла я.
-Гаразд,біжи,який урок?-усміхнувшись кутиками вуст запитав юнак.
-Алхімія, -таким самим засмученим голосом відповіла я.
-Знову не спала?-запитав із переживанням Тарас.
-Угу.
-Так.Давай я скажу Мар'яні,щоб ти сьогодні відіспалася,а завтра підеш на заняття,-спокійним голосом сказав юнак,-гаразд?
-Ну гаразд,-позіхнувши,здалася я.
Поцілувавши мене у чоло,він повільним кроком направився до кабінету Мар'яни,а я до себе у кімнату.
У нашому класі 6 дівчат,рахуючи і мене.
Це я,Марі,Ангел,Віка,Христина,Іванка. Хлопців менше.Це Тарас,Саша,Ігор,Павло.
Нарешті дійшовши до кімнати,я прийняла гарячий душ,та одягнувши піжаму лягла у тепле ліжко.

*       *       *       *       *       *       *       *

Королівський палац.Сниться він мені дуже часто.Знову жінка,але чоловік інший.Вона вагітна,а він із валізами збирався ідти.
-Ти розумієш,що у нас може народитися дракон?-викрикнув чоловік.
-Але це не точна інформація,двійня це не сто-відсоткова гарантія дракона,-відповіла Наталі.
-У нашій сім'ї завжди так,-уже спокійним голосом відповів чоловік.
-Але,ти не можеш залишити дівчаток і ненароджених просто так,-плакала жінка.
-Пробач,-із гіркотою у роті відповів чоловік,та розчинився у повітрі.
Невже це моє минуле,або просто гра фантазії.Нелогічно.
Далі мені снилися прості сни,як довго я їх не бачила.

*       *       *       *       *       *       *       *

Проснулася я 06:00.Глянувши на календар,що непорушно висів на стіні,зрозуміла що сьогодні четвер. 
Перший урок у нас магічне удосконалення. Можливо вивчимо кілька нових заклять.З одягом я не барилася,одягнувши джинси та чорну футболку,пішла снідати. 
-Доброго ранку,соня,-із усмішкою привіталася Марі.
-Доброго,-так само спокійно відповіла я.
-Казала Мар,що сьогодні нас чекає сюрприз,-із загадковим поглядом сказала сестра.
Зробивши кави,я сіла коло сестри,і думала про учорашній сон.
-Марі,а ще до мого народження нас покинув батько?-тихо запитала я.
-Це було майже 15 років тому,я була маленька,звідки я можу знати,-розгублено відповіла Марі.
-Зрозуміло,-відказала я,продовжуючи пити кавовий напій.
Нарешті усі дівчата зібралися,і прийшла Мар'яна.
-Дівчата,у вас поповнення,-із радісною усмішкою оголосила директор.
-Всім привіт,-розгублено роздивляючи нас,привіталася дівчина.
Привіт,-привіталися усі.
-Це Оля,їй 15.Думаю,ви спільну мову знайдете,-сказала Мар,та вийшла з кухні.
Оля була одного зросту зі мною,шатенка із голубими очима.
-Так народ,на урок,-оголосила Ангел.
І ми побігли на шкільне подвір'я.Там нас уже чекав пан Грейс.
-Панянки,сьогодні я вас навчу,як можна швидко переодягнутися,коли у вас дуже мало часу,за допомогою магії,-протараторив чоловік.
-А таке можливо?-запитала блондинка мого віку-Іванка.
-Цілком,-клацнувши пальцями,відповів пан Грейс.
Із такими запитаннями та практикою ми все ж таки навчилися.Найбільше повезло Христині,адже вона молодий дизайнер,і їй це далося швидше за всіх.
Рунології у нас не було,адже Іза поїхала у ГВМР.
Тому година відпочинку пішла нам на користь.

*       *       *       *       *       *       *       *

Історію магії нас вчить високий чоловік років 34,із темним волоссям та зеленими,як трава,очима,на ім'я Георг.
-На минулих уроках ми вчили період до нашої ери,від сьогоднішнього дня ми вчимо лише нашу еру.
-Круто,-загорланили ми.
-Тепер попрошу вашої уваги,-сказав учитель,-магія початку нашої ери та теперішня магія дуже сильно відрізняється.Колись єдинороги ховалися,дракони жили у вулканах,магічні раси ховалися серед людей.Тепер все навпаки,крім одного,магічні все одно ховаються,як не крути,але це правда.
Магію боялися,бояться та будуть боятися.
Ось так і проходив наш урок.
Потім ми пішли обідати,після чого всі пішли відпочивати.  
Зайшовши до кімнати,я швидко переодягнулась,та направилась у нижню кімнату.Потрібно її відреставрувати. 
Потративши 2 години,за допомогою магії,я все ж таки її домучила. 
У спальні стояло ліжко,скляний столик,камин,телевізор та коврик.У спортзалі нічого окрім стін та підлоги нового нічого.Портали я відновила і вони знову працюють.Це просто чудово.Над одним з порталів був надпис "Королівство",і я з допитливості зайшла,але портал мене не пропустив,відкинувши у стіну.У голову я вдарилась дуже сильно,що аж двоїлося у очах.Вирішила глянути яка година.На годинник прийшло повідомлення від Марі."Ти на вечерю збираєшся,чи ні".На що я відповіла:"Звісно,я голодна як ніколи".
І вирішила не баритися,направилась у напрямок кухні.Уже усі зібрались,аби познайомитися із новенькою.
І так Оля,я Марія,можеш називати мене Марі, -першою почала сестра,-це мої сестри,Андріана та Ангеліна,-показавши на нас з Ангелом,відказала Марі,-Це Іванка, - показала вона на блондинку,-це Віка,сестра Іванки,-показала вона на темно-волосу дівчину,років 15,із карими очима,-а це Христина,-нарешті закінчила сестра,показавши на шатенку,із голубими очима,років 14.
-Рада познайомитись,-відповіла Оля.
Ми вирішили без лишніх слів повечеряти,після чого усі розійшлися по кімнатах.Ніч все ж таки.
Виявилось,що Оля моя сусідка.
Вирішила без лишніх думок лягти спати.
Нічого не снилося,лише темнота.