Магія дракона.Вогонь.Книга 1

Розділ 14."Страждання та біль"

Разом з Тарасом ми направились на кухню аж потім на уроки.

-І так бійці,-почав урок Френг. -Учні,у зв'язку із вчорашніми подіями,можливо ви в курсі?
-Що трапилося?-запитали всі.
-Директорка вам розкаже,а зараз,ви навчаєтеся разом з хлопцями.

Після цієї інформації,дівчата аж загули.  

-Розбиваємося на пари,-мовив вчитель,-Христина і Павло,Ігор і Марія,Ангел і Іванка,Віка і Саша,Оля і Тарас,Андріана,в мене для тебе є завдання.

-Ей,а урок?-обурилася я.
-Урок почекає,а людина яка тебе чекає,ні,-натякнув Френг.

Натяк я зрозуміла,Юля чекає на мене в бібліотеці.І що ж їй потрібно.

-О, невже Френг тебе відпустив?-запитала бабуся.
-Щось типу того.
-Слухай мене уважно!
-Що трапилося?
-Є кілька новин.Перша-у магічних школах та академіях,за вчорашніми даними було вбито 12 учнів.
-Стоп!В сенсі вбито!
-Слухай,всі вони,маги вогню дракона.Друга новина,я почула про що ви з Тарасом говорили,про той корабель і я знайшла його місце знаходження.
-Це ж чудово.
-Все,ніби все сказала.
-І де ж цей корабель?-запитала я у Юлі.
-У нашому місті,біля скель нашого моря.
-Тобто я можу прямо зараз туди направились?
-Так,але...Зі своєю магією ти під воду не потрапиш.
-Чому?
-Тобі потрібно щось під тип магічного скафандра чи щось типу того.Десь тут є щось про це.

Поки бабця щось шукала,я переварювала інформацію.

-Ось,-вивела мене із роздумів ба.
-І що тут?
-Закляття для того щоб піти під воду.Правда,воно рунами,але думаю розберешся.
-Гаразд,дякую.
-І наостанок,будь обережна.
-Добре.

Вийшовши на вулицю я побачила дуже цікаву картину:всі хлопці лежать а Тарас захищається поломаним мечем.Між іншим,його улюбленим.

-Андріана,потрібно показати як потрібно захищатися,тому що дівчата вже кілька разів програли а тут їм піддалися,-заохочував мене вчитель.
-Ну...Якщо треба.
-Давай,я і ти.

Ну гаразд,можливо щось згадаю.

Вставши один навпроти одного,Френг почав нападати.Правий кулак направлявся мені в шию,але я вигнулась і зробила сальто назад,завдавши удар ногою.

-Неочікувано,-мовив чоловік,поправляючи щелепу.

Але він не здавався.Я вирішила що прийшов час для вогнику,як давно я ним не користувалася.Запаливши на долоні вогняну сферу,направила її на Френга.Але він ухилився.