Привид майбутнього

Це точно сон!!!

Дім виглядав надзвичайно розкошним. Блідо-рожеві стіни та величезні дерев'яні двері придавали вишуканості йому.
-Очманіти!Це точно мій дім?-з відкритим ротом та з зірками в очах промовила Кіра.
Кіра не могла впізнати свій дім.Від замурзаних стін не залишилося й сліда,а вікна,які завжди були закриті великими та міцними шторами здавалися такими сонячними.
Зайшовши в незакриті  дерев'яні двері, які були позолочені, вона нічого не почула. Гробова тиша стояла по всіх кімнатах. Ходячи з однієї кімнати в іншу, Кіра бачила багато розкішного та дорогого. Наприклад: дорогоцінності в шкатулках, книги на полках, але коли дівчина побачила рамки з фотографіями на білосніжній тумбі, вона була в шоці. На фотці була Вона, хлопчик та якийсь чоловік.
- Що це таке? Ні...Я сплю!- ущіпнувши  себе за бік вона закричала від болю.
- Ні, це не сон! - трохи замислившись вона не зразу побачила, як хтось стоїть біля дверей.
-Тьотя, ви хто?