Містична історія Кара-Дагу

Обряд сили

Аука зайшла у магазин. Над стелею висів диско шар, тому її шкіра не звалась вже такою дивною. Подруги по черзі виходили з роздягальні. Вони були неймовірно щасливі. У результаті мара і русалка вибрали собі приголомшений наряд. Ава  (тепер завдяки продавщицям вона полюбила своє скорочене ім'я) обрала білу футболка, чорну шкіряну куртку і такого ж кольору джинси та закриті туфлі. Завдяки такому образу вона не тільки виглядала шикарно, а й прикрила своє напівпрозоре тіло. Каліса ж мала бордовий топик, що був майже тон-в-тон як її губи, чорна довга юбка та туфлі бордо, злегка відкриті.
Дівчата довго не могли вмовити Доротею змінити щось у своєму образі. Аука ненавиділа ці легкі, дівчачі платтячка. Вона від всіх речей у магазині воротила ніс.
– Отож Дора, – здається в Ави скоро урветься терпець, – ми переміряли майже все, однак ти нічого не хочеш.
– Ну з ким не буває, – дівчина усміхнулась, але навіть вона у глибинці душі почала тривожитись.
– Пробачте, – раптом почувся голос однієї з консультантки, – однак у нас є те, що можливо ідеально підійде для вашої подруги, з її...еммм... нестандартними смаками.
Ава і Каліса силою затягнули Доротею ще раз у роздягальню. Через кілька мить звідти вийшла приголомшена дівчина. Аука була вдягнена у чорний комбінезон, що вдало підкреслював її фігуру, замість рукавів – такі ж браслети і нарукавники, зелені туфлі та чулки різної довжини. Також котячий носик і зубки як у вампіра згладжувались родинкою під оком та милим бантиком на коричневому волоссі. Здавалось, що у комбінезоні не було нічого особливого, коли він висів серед інших речей, але на Дорі це виглядало шикарно.
– Я така рада, що ви змусили це мене вдягли, – за спиною у дівчини з'явився її хвіст, який вона весь цей час вдало ховала.
– Дора, сховай це, поки люди не помітили, – здається навіть спокійна і врівноважена Каліса поряд з подругою змінювалась на строгу матір.
– Хі-хі-хі, та хто його побачить. Скоро ж День нечисті. Всі наряджаються у костюми, – вона покружляла навколо своєї осі, зображуючи вальс, – і нас навіть з нашими особливостями ніхто не помітить. Ми мусимо піти.
Тут із заднього карману ауки випали ті самі вкрадені листки. Спочатку їх навіть ніхто не помітив, але потім Ава підняла, чисто із цікавості. Вона легко могла прочитати їх зміст, адже саме її батько був османом.
ОБРЯД СИЛИ
для того, щоб здійснити даний магічний обряд, необхідна наявність не менше 3 міфічних істот
Завдяки цьому обряду будь-який учасник може отримати силу, що дана його предкам і передавати цей ген навіть, якщо дитина напівкровка. Наприклад, русалка+людина, або лісовик+мара і тд.
Складові:
Аврора біла – 1 шт.
Горицвіт волзький – 5 квіток
Меч-трава болотна – 2 кореневища
Півники сибірські – 4 стебла
Сон кримський – 10 гр. пилку
Змієїд – кров та 8 пір'їн
і... здавалось на цьому рецепт закінчувався. Однак Ава пам'ятала як її батько приносив подібні книги додому. Там завжди була якась необхідна жертва і відповідне місце.
– Де ти це взяла? – опісля цих слів дівочий сміх і танці навколо стихли. Каліса і Дора здивовано глянули на дівчину.
– Я й забула вже про цю пригоду, – підмигнула аука.
– Я серйозно, ці знання вважалися втраченими ще за моє життя.
– А тепер ні, – здається Дору це все тільки веселило.
На кілька секунд у магазині настала тиша. Лише тоді дівчата зрозуміли, що місцеві панянки явно можуть стати лишніми, тому покинули магазин перш, ніж у них виникли питання. Вже на вулиці Ава знов повернулась до розмови:
– Я слухаю твого пояснення.
– Ладно, ти ж не відстанеш від мене. Це я найшла у місцевій бібліотеці поки чекала вас, – і Дора пере розповіла усе що там сталось, – але ж ти знаєш, що я не вмію так добре читати турецькою як ти.
– Ти права, – Ава глянула на текст і задумалась.
– Тож ти зрозуміла, що необхідно? Я б все віддала, щоб мати силу і стати більш могучою ніж мої рідні.
– Хм, ну якщо вірити даному рецепту, то у принципі ти зможеш такою стати.
– А він справді спрацює? – навіть Каліса помітно зацікавилась, хоча до цього просто мовчки слухала.
– Думаю так. Я бачила подібні рецепти і вони справді були пригодні. Колись мисливець на ім'я Елладій, схожим закляттям вигнав мою матір з дому, де проживала жінка, яка найбільше гнобила за життя нашу сім'ю.
– Здається я бачила у книзі щось подібне. Але скоріш до справи. Складові важкі?
Та не зовсім. Ці рослини і тварини вважаються рідкісними. Однак маючи наші здібності: ти Дора – чудово знаєш ліс і можеш маскуватись, Каліса – як риба у воді у прямому сенсі, а я – швидко літаю і знаю що приблизно де знаходиться. Думаю ми зможемо усе знайти.
– Отже у нас є шанс, – аука почала від щастя стрибати і виляти хвостом.
– Дора! Хвіст! – одночасно крикнули подруги та відразу зрозуміли свою помилку. Однак здається людям було все одно.
– Вибачте, то що завтра до справи? – прошепотіла аука.
– Так, ми це зможемо, – усміхнулась мара.