У всьому звинуватили.
Гріхи чужі їй скинули.
І смерть
Таку жорстоку їй
"Подарували"
Люди ці.
У всьому звинуватили.
Кесем Султан,
Що ангелом
Раніше її звали.
У всьому звинуватили.
Від ангела до демона.
Геть рідна донька втратила
У матір віру.
Віру в ангела.
Кесем Султан же
Вистояла все.
Усе пройшла.
Все пережила.
Коли вмирала старша валіде,
Тоді й жорстокість нелюдська
Родилась.
І не забули й наче.
Але й не вшановуєм її.
У день народження її
Хто свічку запалив?
Хто у мечеть в цей день сходив
Чи в бескінечність?
Хто зрозуміти спробував султану цю?
У кого стрепенулось серце?
