День весілля
На щастя чи на жаль, у Седа тічка почалася саме тоді, коли всі кричали «гірка». Тем сильно захопився, а запах його тільки більше збудив. Омега насилу відштовхнув від себе свого альфу, який прямо тут був готовий його трахнути. Єдине, що на цьому святі засмучувало Седмі – немає його батьків. Він би хотів, щоб вони бачили, як їхній син виходить заміж. Але Сед добре тримався: жодного разу не показав свого смутку оточуючим. Але від Теммі нічого не приховаєш.
- Сонце, все добре? Ти якийсь сумний... – потурбувався Тем.
- Так, все добре, тобі здається, – молодший з якимось сумом на обличчі відповів.
- Скоро наш танець, можна тебе запросити на нього?
Сед глянув у ці чорні очі і посміхнувся. "Дурень", - лише тихо промовив Сед і його повели на танець. Всі довкола тільки й робили, що дивилися на цих двох закоханих. Тато Тема там мало не плакав від щастя, та й батько щось теж зворушився. Якщо чесно, Седу дуже хотілося, щоб цей день швидше закінчився, тому що він почував себе не дуже добре. Перший день весілля закінчився о пів на першу ночі. Тоді хлопці пішли собі в номер. Тем вирішив не томити і взяти свого омегу. Він поклав руки на талію Седмі і притяг до себе, жадібно цілячи в губи.
- Do u wanna hook up with me? (Ти хочеш переспати зі мною?)
- Yes, I do. (Так я хочу)
- Well.. (Ну..)
Седа взяли на руки і притулили спиною до стіни, так само жадібно цілуючи. Потім його перенесли на ліжко. Тем навис над ним. Насправді, молодший вже й сам хотів цього. Пані давалася взнаки. Теммі знову бере свою омегу за стегна і тягне на себе, починаючи знімати з нього штани. Ця ніч була дуже спекотною. Хлопці часто змінювали пози, рахунок чого відчуття завжди були різними. На ранок Сед почував себе чудово, бо живіт не болів. Завдяки кому? Завдяки Теммі, так. Втім, другий день весілля пройшов так само, як перший, хіба що тепер вони були не в ресторані, а на природі. До речі, другий день пройшов якось швидше, ніж перший. Увечері вони вже були вдома, в Токіо. Хлопці вирішили відпочити та сіли подивитися фільм. Сед узяв Луї (собака) до себе на ручки, зовсім забувши про Теммі. І альфу це не тішило. Він той ще ревнивець.
- Сед, може ти приділиш увагу своєму чоловікові, а не Луї?
- А що таке? Ревнуєш? - Седмі єхидно посміхнувся.
- Ще чого. До собаки я ревнуватиму.
- Тоді в чому річ? Я тобі недостатньо уваги приділив минулої ночі?
- Не в цьому справа.
– А в чому тоді? - Сед зробив серйозний погляд і поклав Луї убік.
- Як би я хочу, щоб ти і мені приділив увагу, не тільки Луї.
- Я по-моєму і так усю свою увагу приділяю тільки тобі. Чого ти хочеш? - Голос Седмі перейшов на хамську.
- Ти можеш нормально зі мною розмовляти?
- ...Так, вибач.
- Гаразд, піду з собакою погуляю. – через недовгу паузу сказав Тем і встав зі свого місця, і підійшов до дверей, почавши взутися. - Луї. Йдемо гуляти?
Тема не було десь пів години. Сед за цей час помився і ліг у ліжко. Для Теммі він імітував сон, а сам чекав його повернення. Наступного ранку омега встав першим. Він почистив зуби, помився, а далі пішов готувати сніданок. Хлопчик довго дивився на свою праву руку - йому шалено подобалося обручку на безіменному пальці. Омега швидко приготував сніданок і саме підійшов Тем, обійнявши його зі спини.
- Доброго ранку, - Сед поцілував свого чоловіка в щічку.
- Добре, малюку. Що приготував?
- Тамаго-які, будеш?
- Буду.
- Тоді сідай, їстимемо.
Сед поставив їжу на стіл, а потім насипав собаці корм. За столом хлопці як завжди спілкувалися та їли. І знову ж таки, жодних розмов про дітей, навіть думки ні в кого про них не було.
- Сед, куди ти хочеш полетіти? - Запитав Тем і продовжив їсти.
- Полетіти? Можливо, в Україну?
- Так далеко..
- ....
- Це 13 годин летіти, - сказав Тем, після того, як подивився в інтернеті.
- То ти проти?
- Та ні. Якщо ти хочеш, то чому б і ні?
- Чесно? - Сед аж посміхнувся.
- Так, давай їж. Я потім квитки подивлюся.
Омега зрадів і почав їсти. Він уже представляв свій перший політ. Увечері з'ясувалося, що найближчий рейс лише за місяць. І тому хлопцям довелося цілий місяць чекати, а собаку вирішили залишити батькам Тема. В Україні Сед побував уперше. Йому там шалено сподобалося і він захотів якось повернуться туди. Єдине, що його дратувало, то це те, що всі вічно заглядали на Тема. Але була ще одна річ, яка дратувала його в двадцять разів більше: Тем зовсім не приховував свого інтересу до світловолосих хлопців із блакитними очима. Перед від'їздом у Седмі знову почалася тічка, бо вона щомісяця. На подив Тем добре тримався, хоча по очах було видно, як він його хоче. Прилетівши назад у рідне місто, хлопці перші два тижні приходили до тями і працювали, потім уже поїхали за місто в маєток, але всього не три дні, бо вихідні тривали три дні через якесь там свято. Сед вирішив походити по маєтку і як слід забратися в ньому, оскільки пилу було неміряно. Тем йому в цьому до речі допомагав. І вони примудрилися впоратися із цим за один день. Інші два дні вони просто відпочивали. Робота та життя у місті виманює, як ніяк. І щодо Луї. Хлопці звичайно ж забрали його із собою. Вечорами Тем із Седмі ніжилися в ліжку та дивилися фільми, а вдень спали, мало не до вечора. Вставати з ліжка ніхто не хотів, та й потреби в принципі не було. Ну і якось так прийшли ці три дні, потім вони поїхали назад у Токіо.
________
Цей розділ вийшов не так на 1000 слів, як інші, але нічого. У наступному розділі вже почнеться те, чого я так довго чекала 🌚.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Гра випадку
Fanfiction«Єдина омега на всю країну» - цікаво, правда? Так ось ця історія про нього. Про не корінного жителя Японії, кинутого напризволяще. Ні, він із благополучної родини. Був. І як же без банальщини? Здавалося, що йому вже ніхто руку не потягне, але...