Місто Чернігів. Ніч. На вулиці ні душі, лише вітер погойдує дерева. Де-не-де стояли одинокі ліхтарі. Біля Катеринівської церкви з'явилася постать людини. Людина була у чорному плащі. З-під капюшона виглядало чорне волосся. Дівчина побігла вздовж валу. Вона рухалася по алеї, де знаходилися дванадцять гармат. Далі дванадцятої бігти не стала. Дівчина уважно розглядала міст, що через річку Десну.
Здалеку було чутно чиїсь кроки. Чорнявка занепокоїлася. По сходах, що вели до валу, піднімався високий, широкоплечий чоловік в елегантному костюмі. Він наближався до дівчини.
- Пані Свитцева, що Ви робите тут вночі? – Сердито запитав Чоловік.
- А... Я... – Спробувала щось сказати чорнявка.
- Нічого не хочу чути! Пройдіть будь ласка за мною.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Таємниці чернігівського Відьомства
FantasiХто Тобі сказав, що чернігівського Відьомства не існує? Ти думаєш, що ніколи не зустрінеш чернігівську відьму і не знайдеш Коралових ниток? Помиляєшся! Я скажу зовсім інакше. Щоб побачити чарівний відьомський світ, достатньо лише повірити у казочку...
