Таємниці чернігівського Відьомства

Розділ 15 "Підготовка до весілля "

Пан Яків і пані Лілія назначили дату весілля в останній день весни. Лілія бігала по крамничкам Чернігова, приміряла весільні сукні та розглядала різний декор приміщення. Вона часто брала з собою Лізу та свою племінницю Елю. Дівчата допомагали вибирати елементи декору та радили, яка сукня найбільше пасує пані Лілії.
Вони зупинилися на сукні ніжно-білого кольору з бірюзовими прорізами. Вона була середньої пишності та без корсету. Талію прикривав золотистий пояс. Пані Лілія купила цю чудову сукню.
Також потрібно вибрати накидку. Елі сподобалася проста мереживна накидка білого кольору з рожевими відтінками. Але Лілія хотіла більш розкішну. Тому з допомогою Лізи, наречена обрала білу накидку, яка по краях обрамлена тонким шаром хутра.
Не мало часу дівчата витратили у магазині біжутерії та аксесуарів. Собі Лілія вибрала золоті сережки, які спадали з її вух невеличкими монетками, і вони так пасували до золотистого поясу.
Дівчатам вона також вирішила зробити невеличкі подарунки. Лізі подарувала срібні сережки у формі метеликів. Елі у формі совенят, які дивилися на всіх смарагдовими очима. Еля любила совенят.
Ліза набагато частіше ходила по крамницям з пані Лілією, чим Еля. Племінниця Лілії багато навчалася, тому могла вийти лише в неділю або в суботу ввечері. А Ліза ігнорувала поради Лілії взятися за навчання, мовля, що і так чудово справляється. А ще Еля вважала, що тітці Лілі потрібно помагати в міру. Жінка не кожен день виходить заміж тож потрібно дати їй час побігати по крамницям самій або з паном Яковом, а не в супроводі хресниці й племінниці. Але дівчина й не здогадується, що тітка Ліля не має жодного бажання готуватися до весілля.
Поки Елі не було, пані Лілія розповіла Лізі про чернігівське Відьомство та про дівчат духів, які виявилися її ученицями. Дівчина хотіла вірити словам своєї Хрищеної, але це все здавалося їй казкою. Хоча ні, той страшний сон (чи то був зовсім не сон?), де дівчата духи купали її у вогнищі, змушував повірити Лізу у Відьомство. І та книга, у якій вона знайшла легенду про Коралові нитки була підтвердженням того, що це зовсім не казка.