Через тиждень
Соян вже не контрольована. Тобто та відьма. Вона вбиває всіх і все. Дівчина вийшла з під ладу і стала ще лютішою.
Все більше жертв і смертей.
Одного разу я йшов додому з універу. Соян вже напевно була вдома.
До мене підійшли якісь два бугаї.
-Ви хто? Що вам треба? - запитав я.
Вони схопили мене під руки і потягли за собою і посадили в машину.
-Що за район такий дебільний? - запитав я.
-Ми вибачаємся, Ви Кім Намджун?
-Можливо. А навіщо він вам? - запитав я.
-Я Хван Бом. Я з СШОЛ, з секретного штабу охорони людини. Ви знаєте, що в Вашому ройоні діється казна-що. З'явилась якась паронормальщина... І ми знаєм, що Ви знаєте хто за цим стоїть.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Небезпечна знайома незнайомка
Fanfiction-Якщо так далі буде я... Я вб'ю тебе, - сказав я, очі наповнились слізьми. -Я думаю це... буде правильно... Таким, як я нема... місця в світі.
