Її погляд був сумний.
Я встав і пішов з ними.
Все-таки я хотів бути з нею. А ще я знаю, що вона довго там не пробуде. Відьма точно скоро втече разом з Соян, вона зробить все, щоб дівчина втекла.
В штабі
Соян посадили в камеру.
Я зайшов до неї через кілька хвилин.
-Привіт,-сказав я.
-Я тут довго не пробуду. Вона мене захоче визволити.
-Я знаю, - сказав я.
-Бережись! Вона буде полювати на тебе.
-Чого ж мені боятись? Смерті? - запитав я.
Дівчина злегка посміхнулась.
-Пробач за це! Але я не міг викрутитись, - сказав я.
-Нічого. Ти не винен... Обійми мене! Бо я не знаю чи побачимся ми ще колись.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Небезпечна знайома незнайомка
Fanfiction-Якщо так далі буде я... Я вб'ю тебе, - сказав я, очі наповнились слізьми. -Я думаю це... буде правильно... Таким, як я нема... місця в світі.
