Сусідка по парті

Розділ XI

Ми йшли близько години, час від часу зупиняючись для перепочинку. Аж ось ми побачили

велику чорну печеру навколо якої було багато старих кущів та дерев, від яких ставало моторошно.

- Це напевно і є Печера брехні? - запитала Ксюня.

- Так, це вона. - відповіла я глянувши на карту.

- Ну що зайдемо? - невпевнено запитала подруга.

- Давай. - тремтячим голосом сказала я.

І ми увійшли до печери. Всередині не було нічого крім трьох ходів, які вели у різні сторони печери.

- Куди тепер ? - запитала я.

Ксюша не встигла нічого відповісти, бо перед нами невідомо звідки з'явився високий чоловік у довгому плащі.

- Ви не пройдете! - сказав він.

- Чому це ? - запитала Ксюня.

- Аргензія. - сказав він і зник, разом з ним і Ксюша!

Я опинилась сама у печері. Раптом її контури почали змінюватись і я опинилась у червоній кімнаті. За спиною почувся знайомий голос:

- А! Ось ти де. - сказала Ксюша. У її голосі відчувалася насмішка. - Я думала ти вже десь сховалася і тремтиш там від страху. Ти ж така боягузка. - почала насміхатись подруга.

- Я не розумію що з тобою, ти ніколи так зі мною не розмовляла. - сказала я.

- Не розмовляла. - почала перекривляти вона.

- Що з тобою? - не розуміючи запитала я.

- Нічого! - грубо відповіла Ксюша.- Ти така нікчемна, як я можу з тобою дружити, прощавай боягузко. - додала вона.

- Але... - тільки і змогла вимовити я. І тут я зрозуміла, то була не Ксюня. Це була ілюзія створена Печерою брехні.

- Ти не Ксюша. Моя подруга любить і ніколи не буде ображати мене. - твердо сказала я.

Раптом ілюзія розчинилась у повітрі.

- У мене вийшло! Я не піддалась брехні печери! - радісно крикнула я. І знову контури печери змінилися. Я опинилася на вулиці і побачила того самого чоловіка, який постав перед нами у печері.

- Що ви зробили із Ксюшею? - запитала я.

- Вона у Лабіринті страху, якщо ти її знайдеш, то ви вийдете з нього живими, а якщо ні... - він лукаво посміхнувся і зник.

Я поглянула на карту. Виявилось, що Вулкан смерті я повинна пройти сама і тоді дістанусь до лабіринту. Згорнувши карту, я глибоко вдихнула повітря і пішла. Попереду на мене чекало ще багато пригод.