Я побачила...ДРАКОНІВ! Величезних, із їхньої пащі клубками виходив дим. Я так злякалась, що навіть не могла поворухнутись. Найбільший із драконів побачив мене і почав повільно, важкими кроками підходити все ближче і ближче. І тут він зі мною ЗАГОВОРИВ!
- Чого ти сюди прийшла! - прогримів він, але у його голосі не було і краплини люті.
- Я...я шукаю дорогу до Лабіринту страху. - ледве чутно мовила я.
- Щоб вийти із вулкану, тобі потрібно пройти випробування. Якщо ти його пройдеш, то будеш жива, а ні - у моєї сім'ї буде гарна вечеря. - сказав він.
Я злякалась не на жарт. Мені зовсім не хотілось ставати вечерею для драконів.
- Які випробування? - тремтячим голосом запитала я.
- Випробування буде тільки одне - ти повинна будеш відгадати загадку. - відповів дракон.
- Я готова. - тихо, але рішуче сказала я.
- Загадка ось така: Багато років тому, в одній країні злочинців карали незвичайно. В день страти перед обвинуваченим клали дві скриньки, в одній з них лежав пергамент зі словом "життя", а в іншій - "смерть". Злочинець навмання вибирав скриньку і якщо він витягнув "смерть", то його страчували, а коли "життя" - милували.
І ось одного чоловіка визнали винним у злочині, якого той не робив. Його вороги хотіли зробити підступ. У день страти покласти у кожну з скриньок записку "смерть". Друзі того чоловіка дізнавшись про це, написали йому записку: " В обох скриньках буде "смерть". Ми переконаємо суддю перевірити скриньки у день страти". На що той чоловік відповів: " Не робіть нічого". Друзі послухались. У день страти чоловік витягнув записку із скриньки і з'їв. Його відпустили живим. Чому? - розповів дракон.
У мене спочатку відвисла щелепа. Такої загадки я ще в житті не чула.Подумавши, я вирішила озвучити відповідь:
- Оскільки були дві записки "смерть", а чоловік з'їв одну з них, то залишилась також "смерть". Коли відкрили іншу скриньку і прочитали записку, стало зрозуміло: якщо залишилась "смерть", то чоловік з'їв "життя". Тому його відпустили.
- Я не вірю своїм вухам! - загримів дракон. - Ніхто й ніколи ще не відгадував моєї загадки. Ти довела, що достойна вийти з вулкану і я тебе проведу.
Я зітхнула з полегшенням. Дракон повів мене через довгий коридор до східців, що вели вниз. Я йшла, як мені здавалось цілу вічність, але нарешті я побачила денне світло.
- У мене вийшло!!! - радісно вигукнула я. - Тепер залишилось знайти Кюшу і забрати у чаклунки кулон.
Я знову дістала карту і попрямувала до Лабіринту страху.
************************************
Ось нова глава, вибачте, що довго не викладала. Сподіваюсь, хоч хтось ще читає мою книгу. І ще раз вибачте.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сусідка по парті
FantastikЦя історія про дівчину Злату, яка нещодавно перейшла до нової школи. У неї з'явилося багато друзів, але є ще загадкова дівчина - Златина сусідка по парті. Чому та дівчина так загадково себе поводить? Це і хоче дізнатися наша героїня.
