- Твоє місце, блядь, бордель - випалив Техьон. У його голові вирували ревнощі і він не розумів що говорить. - Ти як і був повією, так і залишився - продовжував Кім. Чонгукові було дуже образливо. Йому просто хотілось вити від образи. Він скрутився в калач і почав тихо плакати. Йому не хотілось бути слабким в очах альфи , але сльози зрадницьки лилися з очей. - Як я взагалі міг закохатися в пові..- Техьон не встиг договорити тому що побачив як його грудочка щастя лежить на підлозі підібгавши ноги і плаче.