Темнота ночі заховувала її обличчя. Звук падаючих крапель голосно дзвенів по металевому даху.
Ще три хвилини тому, її оточував чудесний сад, сотні гостей і заспокійлива інструментальна музика.
Мине ще пів сторіччя і цей район також охопить полум'я переворотів. Поверне правління народу і поверне до дикунських часів. Де були ще високі хмарочоси – навкруги зазеленіють чагарники, і більше не буде ступати нога людини по цій «брудній землі».
Можливо це був сон, а може й справді тисячна спроба телепортації пройшла вдало. Науковці не вірили ще довго в можливість миттєвого перенесення. Цьому сприяла статистика смертності добровольців. Однак через тридцять років, після смерті мало кому відомого винахідника, його творіння і ідеї втілилися в життя.
***
Йшов 1986 рік. Микола Мальва працював у своїй комірці. Друзі від нього відвернулися, та і рідні мало жалували, бо ж від нього не було прибутків, лиш тягнув гроші з сім'ї.
Років йому 36, можна сказати, що половину життя вже прожито. А мрія його не наблизилася й на міліметр.
В часи його дитинства мріяли стати льотчиками, розсікати повітряні простори. Прийшов інший час, технології змінюються і малеча вже грає в космонавтів. Скафандр з татового робочого комбінезона і мотоциклетного шолому, ну, а космос – це безмежні простори дитячої уяви.
Прогулюючись по темній вулиці окружної дороги, він також заглядався дивовижними вогниками, що грайливо мигали вгорі. Вже написано величезні купи праць про космічні світила, розроблено безліч проектів їх досліджень, а досягти хоча б однієї з них людям ще не під силу.
«От би дотягнутися до них рукою,» - подумав Микола і ще пильніше поглянув у небо. – «Моя ракета також ще не досягла мрії...»
Пройшовши повз останнього магазинчика, він повернув наліво і вийшов на яскраво освітлену вулицю.
Головна вулиця міста сяяла, наче пані на балу. Тут збиралися найуспішніші люди його сучасності. – «Досягти таких висот все ж не можливо мені,» - так думав Микола, та й інший середньо статичний житель стародавнього міста.
Його заклали ще півтори тисячі років тому. Воно пережило свої злети і падіння, але тепер право стало центром науки і краси.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Їрелав
FantasyПригоди студента Валерія. І це все? Ця історія - мила моєму сердцю. Сподіваюся, що одного дня я знайду натхнення дописати її.