Їрелав

Глава 2

В кімнаті сиділо двоє. Один за невеличким столиком у кріслі, інший – на стільці в куті під розлогими вітами якоїсь кімнатної рослини. Сонце давно вже встало, і через єдине вікно проривалося сяйво. Стіни пахнули свіжим деревом, а вздовж них стояли шафи доверху заставлені затяганими книжками. Можна сказати, що вони становили основу цієї кімнати. Можливо, це бібліотека. Люди сиділи мовчки, дивлячись один одному в вічі, лиш інколи з їхніх губ зривалися короткі фрази: «Голодні?» - «Ні.» - «Може, відпочити?» - «Ні, дякую.» - «Може хочете...» - «Не зараз.»

Потім знову ніякова тиша.

Хлопець на стільці зітхнув і схопився за голову руками.

- Не згадали?

- Ні, це не можливо. Я всього лише людина. Це вище моїх можливостей.

- Не хвилюйтеся так, всяке буває. Ось я одного разу забув де ключі від будинку залишив, і тоді...

- Я не ключі, і себе важче знайти, ніж якусь річ.

- Я б так не сказав, вони так і не знайшлися, прийшлося міняти замок.

- Людину не замінити.

- Ви праві. Але ж у вас все ще попереду. Це відмінний шанс почати життя заново. Хто знає, ким ви були до цього. А от ким бути, вам самим обирати.

- Ну, вже точно не воїном.

- Ось тут ви не праві. Зараз це найвигідніша професія. На носі війна, а людей не вистачає.

- Це не для мене. Вбивство заради влади – ходіння по трупах.

- Я от думаю, ну, не може таке бути, щоб людина зовсім нічого не пам'ятала і продовжувала жити. Це ж абсурдно!

- Я пам'ятаю лише своє ім'я. Валерій. А це вже щось.

- Хм, Валерій... Сильний значить. Тоді тим паче вам дорога у військо. З таким ім'ям ви точно успіхів доб'єтеся. На війні сильних поважають.

- Там потрібні не сильні, а розумні. А гарматним м'ясом я бути не хочу.

Чоловік у кріслі дістав люльку, набив її тютюном, підпалив і поволі почав видувати кільця білого диму. Вмостившись зручніше, він звернувся до Валерія:

- А взагалі ви праві. Таку людину, як ви, гнати на вірну смерть – кощунство. Краще залишайтеся у мене. Будете товари розвозити, а я забезпечу вас дахом над головою та смачним обідом. Що-що, а готувати моя жінка добре уміє. Мені позаздрив би сам король.