1 рік за літочисленням Хартілону.
Над Хартілоном простягалася ніч. Зовсім нещодавно зійшов місяць, розсіюючи темряву своїм сяйвом. Якщо на декілька секунд затримати на ньому погляд, то на поверхні світила вимальовувалися легко помітні контури обличчя, хоча вони і не дуже впадають в очі. Це Ое, срібноволоса богиня місяця і ночі оглядала ще зовсім юний світ Хартілон.
І, згадуючи цю ніч, багато хто стверджував, що Ое дивилася на Хартілон із особливим інтересом. Більш того, священники Ое заявляли, що відразу же розгледіли, куди саме дивиться їх богиня. Якщо вірити клірикам, то гори Дейд-Астера, що на південному заході материка, привернули увагу Місяцеподбної богині ледь тільки нічне світило піднялось над горизонтом.
Чим же Дейд-Астера так привабили Ое? Адже мешканці гір мало шанували богиню місяця. Мабуть, тим же самим, чим і всіх інших богів Хартілона. Цієї ночі південні піки Дейд-Астера привернули до себе увагу всього божественного пантеону.
Кожен із богів спрямував свій погляд на гірські піки, що нестримно тягнуться вгору. Але, крім того, двоє з них вшанували цей регіон своєю присутністю.
Такий легкий на підйом Володар Вітрів Брін, що мчав над Хартілоном на могутніх соколиних крилах, розташувався на одному з гірських уступів. Поруч із ним влаштувалася Сімфала. Мінлива в рішеннях, Пані Удача визначилася зі своїми бажаннями лише в останню мить і все ж таки вирушила вслід за Бріном.
Гірський уступ, що дав притулок божествам, знаходився майже на вершині однієї з найвищих гір всього хребта. Увага богів була зосереджена на піднебесній частині Хартілона. Звідси навіть вночі можна було розглянути місячні відблиски на поверхні моря, що на південь від Дейд-Астери. Однак тоді морський пейзаж не цікавив творців Хартілона.
Перед божественним поглядом відкривалася панорама високогірних долин, вкритих товстим шаром снігу. На таких висотах вже не зустрінеш жодної рослини, але місцевість не здавалася мертвою. Вона причаровувала та заворожувала.
Місячне світло, відбившись від снігового покриву, вельми яскраво освітлювало долину. Уважний погляд міг розглянути тріщини на прямовисних скелях та перекати снігових пагорбів на всіх поверхнях, які тільки здатні утримати на собі сніг. Гра тіней, що підкреслювала кожну нерівність, приковувала до себе погляд. Здавалося, що тіні танцюють у світлі Ое, оживши задля цього танцю.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Літопис Хартілону
FantasiХартілон - світ, створений групою богів, які і за наших часів продовжують слідкувати за своїм дітищем і час від часу втручаються в події, що відбуваються у світі. Хартілон не добр та не жосток - він справедлив, як і боги, котрі його створили. У цьом...
