Бухгалтерка принесла вже котрий стос паперів, що досягав їй аж до підборіддя і поклала Олі на стіл.
– Це вже останній, – прокоментувала вона віддихуючись.
Оля подивилась на свій, недавно робочий, а тепер завалений паперами, стіл і втомлено зітхнула.
– Звідки це? Я ж наче всі документи забрала у вас ще на початку?
– Так директор сказав, щоб я й архівні вам віддала.
– Зрозуміло, – молода жінка невдоволено насупила брови. – Гаразд, я щось придумаю.
Бухгалтерка зачинила за собою двері, а Оля невесело подивилась на величезні стоси документів. Підбадьорювала лише думка, що скоро програмісти зроблять з цієї макулатури зручну базу даних і вона як нормальна людина буде користуватись пошуком, а не перекладати по ночам папірці.
Від думок відволікло повідомлення на смартфоні. Один з програмістів писав, що терміново їде на рік до Німеччини на релокейт. Така вимога на основній роботі. Тому він вибачається, але змушений відмовитись від проекту.
Оля швидко набрала другого айтішника, але той сказав, що без частини, яку мав зробити колега, його робота взагалі не має сенсу.
– Та ви жартуєте! – не витримала вона, коли поклала слухавку.
Притуливши холодний екран телефона до голови, вона спробувала зібратись з думками, а заразом вгамувати біль, що вже починав колупати скроні.
– Ольго Дми... Пані Ольго! – виправилась залетівша у двері бухгалтерка.
Певно згадала, що рекрутерка просила не використовувати звернення по батькові. Насправді ж, Оля просила взагалі називати її лише на ім'я, але це було занадто незвично для тутешніх людей, тому погодили "пані Ольгу".
– Що тепер сталося? – втомлено спитала Оля.
– Хлопці побилися! – випалила бухгалтерка.
– Знову?!
Оля вже вдруге сиділа перед двома чоловіками і не знала з чого почати. Їй допоміг Олег. Він мовчки поклав на стіл те, що стало приводом до конфлікту. Оля не повірила своїм очам. Перед нею знову лежала нікому невідома деталь, яку вона вчора викинула у смітник. Вона, навіть, сіпнулась перевірити корзину, але вчасно зупинилась.
Розмова була недовгою і закінчилась тим, що Оля знову залишила собі горе-артефакт. А коли чоловіки виходили, Олег затримався і тихо сказав:
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сьомий Релікт
Science FictionРечі бувають старими і дуже старими. А бувають настільки древніми, що одне їх існування змінює плин подій. Релікт древньої цивілізації прокинувся і збирає себе докупи. Його частини, у вигляді дивних прикрас, змінюють долі випадкових людей. Чи може в...
