Записано від сусіда Сані (Олмера)
Пішов той Саня в магазин і, як завжди, пішов так, щоб пройти повз ятку з дисками, піщаним берегом ставка в парку. От він собі плететься, думає про турнір з «CS», витріщається на диски і бачить, що повз нього, по піску, тобто сліди добре видно, йде товстий тип у туфлях, жінка у сандалях, і хлопчик з вудкою на плечі і в кедах.
Ну йдуть собі то й йдуть, але слідів два комплекти – від того дядька в туфлях та від сандалів. А той хлопчик з вудкою йде так, що його сліди не можна затоптати. А то ж як? І той хлопчик йде на ліхтар, не звертаючи, і так чітко проходять через стовп.
Як Саня рвонув звідтіля! Про все забув, пакет згубив. І те, що він почув від сусідки М. перелякало його ще більше: десять чи дванадцять років тому у той нещасний ставок пірнув хлопчик. І не виліз, бо якось так пірнув, що шию зламав. То тепер і ходить.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Байки з лавочки
HorrorЦикл страшних оповідок, почутий, розказаний та підслуханий у місті Луцьку року 2000, на лавочці.
