Наступний день. Жан прокинувся раніше за всіх, сам не зрозумів чому. Він тихо ходив по квартирі, намагаючись знайти свої навушники. Знайшовши їх, він надів, ввімкнув музику і ліг на застелене ліжко. За кілька хвилин почав прокидатися Еліот. Він одразу глянув на брата і протер очі. Як це так, щоб Жан прокинувся раніше за нього? Та не може бути такого.
— А ти чого не спиш? – поцікавився Елі.
— Хз.
— Гарна відповідь. Доброго ранку.
Жан посміхнувся. Коли Еліот підвівся з ліжка, він одразу підійшов до брата. Посто щоб подивитися, що за пісню він слухає, бо вона здалася йому знайомою (Жан гучно слухав музику, тому через навушники її можна було почути). Але шатен, як його брат підійшов до нього, рукою вхопився за його зад і слабо стиснув. Еліот глянув на брата невдоволеним поглядом і прибрав руку.
— Не роби так, бо мене це дратує.
— А коли це робить Сато тебе не дратує?
— ...Йди ти знаєш куди?
— Хіба що в тебе.
— Твої хтиві жарти мене вже дістали.
— Але ж тобі подобається, не обманюй себе.
— ...Відчепись.
— Лягай поруч.
— Навіщо?
— Та просто ляг поруч, складно?
— Та ні, не складно. Посунься.
Жан посунувся та Елі зміг лягти поруч.
— У мене до тебе пропозиція, – почав Жан.
— Яка?
— Ем..ну.. Не хочеш зайнятися сексом? Тільки ти і я, без Сато. - шатен відвів погляд кудись вгору і почухав потилицю.
— Навіщо ти питаєш такі бентежні речі?.. - на щоках Еліота одразу з'явився рум'янець.
— Ну, знаєш, я теж трохи зніяковів.
— Ну давай..
— Ухти, серйозно? Цікаво. Чого це сьогодні з тобою? Ти точно Елі, якого я знаю?
— Ідіот. Дістав уже. Йди книгу почитай.
— А нє, точно Еліот.
Елі взяв подушку в руки та вдарив нею брата.
— Точно, точно, звиняй :)
Елі просто не дуже любить, коли його звуть повним ім'ям. Тому Жан і отримав подушкою по обличчю.