- То ти покликав мене сюди, щоб сказати, що ти цілувався зі своїм братом?
- Робити мені нічого. Я всього лише хотів сказати тобі, що ..
Той хлопець посміхнувся і трохи підняв свою другу брову.
- Не турбуй себе у відповіді.
Жан глянув у ці жовто-золоті очі і не міг відвести погляд, як і той у свою чергу від його сіро-бузкових очей.
- Сьогодні ввечері. Подзвони мені, гаразд? - прошепотів хлопець на вушко Жану, викликаючи тремтіння в колінах. - Я чекатиму.
Жан проковтнув, у слід чорнявого він не дивився, а тільки намагався привести своє дихання в норму.
- Блять.
Урок вже триває 10 хвилин, а Жана все ніяк немає. Елі вже хотів зателефонувати йому, але саме в цей момент шатен заходить у клас.
- Вибачте за запізнення, можна сісти?
Вчитель схрестив руки на грудях і серйозно поглянув на свого учня.
- Ти хоч знаєш який зараз предмет?
- Сексологія.
- Правильно. Нумо ти нам зараз продемонструєш свої знання, які ти закріпив на попередньому уроці.
Жан помітно занервував, але все ж таки став біля дошки і повернувся до класу. Вчитель одразу зауважив засоси, які ще досі були яскраво виражені.
- Ми тоді обговорювали перші дії/думки суспільства, побачивши дівчину у майці з виднівшимися сосками? – запитав Жан у всіх присутніх.
- Так, що ти пам'ятаєш?
- Ну... Звертати на це увагу – цілком нормально, але не задивлятися на це більше 5 секунд. Це нормально так ходити, бо дівчина має ті ж самі соски, що й у чоловіка. Їй може бути спекотно або некомфортно у ліфчику. Або взагалі, не дай Боже, мати якусь хворобу грудей через що не може носити їх. Також не виключаємо той факт, що це може бути важко: ходити у ліфчику з 3-5 розміром. А чоловіки, які не можуть втримати себе в руках - мають сидіти за решіткою. Дівчини не мають страждати через таких слаборозумних.
- ..Добре. А що ти можеш сказати стосовно чоловіків, які пережили зґвалтування?
- Оу.. На жаль, таке також існує. Не тільки жінки страждають від зґвалтування. Це вже доводить, що збоченцю байдуже на стать. Маленькі діти не виключення. Саме головне не мовчати - казати, розповсюджувати про таких людей, наймати собі психотерапевта..
- Добре, молодець. Можеш сідати. І ти у нас... Жан/Елі?
- Жан.
- Добре. Дякую, Жане.
Шатен зробив подібність до посмішки і сів за парту до свого брата.
Урок за уроком і ось вже нарешті шкільний день закінчується. Брати тихо йдуть поруч одним з одним додому. Елі думає про щось своє, а Жан як завжди заліпає тт.
- Батьки сьогодні вдома?
- А що? - Елі подивився на брата, наче з якоюсь надією.
- Думав покликати декого.
- Не потрібно.
- З якого дива, Ви мене вибачте.
- Скільки їх буде?
- Лише один.
- Точно? Бо я знаю твої «один».
- Та відповідаю, бро.
- Ну, тоді подзвони батькам і спитай.
- Ага.
