\/|
***
2 Січня 04:00
- Дівчатка підйом! - похлопуючи руками вигукувала Міссіс Ірш.
- Уже? - здивовано запитала Сара.
- Так так, уже. - Сьогодні неділя і нам потрібно приготувати кашу і котлетки нашим солдатам.
- Все все, ми вже на ногах - сказала Ава.
Жінки пішли на кухню і почали дружньо готувати сніданок для всіх. Сара наглядала за чаєм, Ава за котлетами, двоє іноземок мили яблука, а Місс Барбара готувала кашу.
Вони швидко закінчили так як слухалися і не опиралися наказам головної поварині. За місяць Ава стала її правою рукою, тому саме їй і випала "честь" накладати солдатам їжу.
- Ава давай швидко, одягай хустину і бери черпак. - командувала жінка.
- Я готова!
- Давай швидко!
Ава вибігла до шатра з кастрюлями, перед якими вже стояла черга голодних вояк.
- Давайте миску - сказала Ава до першого в черзі блондина.
- Стільки вистачить?
- Так так, в мене взагаліто військова дієта, тому більше не можу - відповів хлопець, зігнувши лодонь так, щоб тільки дівчина почула його "секрет".
- Ну добре - добре, удачної дієти! - з насмішкою проговорила Ава.
Так і пройшла вже черга. Ось і останній солдат.
- Вам одну чи дві котлети?
- А я не думав що можна по дві.
Ава почула голос Роберта і підвела очі.
- О Роб..
- Чшшшш. - тихо просичав Роберт і легко наклона голову наліво, в сторону двох капітанів. - Дві, будь ласка.
- Авжеж.
І Роберт щасливий пішов до столу.
Так як більше не було охочих поснідати, Ава почала забирати все приладдя з шатра. Вона пішла за ганчіркою і раптом хтось приклав руку до губ Ави і завернув в мало замітний кут стіни.
- Привіт Аво, не налякав? - з усмішкою запитав Роберт.
- Привіт, та так трошки.
- В мене не має багато часу, тому звідки ти тут взялася і чому Ніко посприяв цьому?
- Ти знаєш чим займається мій кузен?
- Так, чорним ринком.
- І ти знав, що він здає своїх покупців французькій гвардії?
- Чшшш, не кричи, знав знав - відповів хлопець дивлячись наліво і направо.
- Так от, він здав моїх товаришів і мене, назва "Варвар" тобі знайома?
На хвилинку юнак промовчав і на протязі цієї хвилини перекручував слова Ави в себе в голові.
- Стоп, я не вірю! Ніколас не зміг би таке вчинити, він за своїх горлянку переріже. - сказав хлопець в шокованому стані.
- Міг і зробив! Їх всіх він вбив, а мене "помилував" і відіслав сюди.
- Яку ти маєш причетність туди?
- Я була одною з них!
- Я не знаю навіть що сказати.. але скажу точно, що у нього була б на це причина..
- Так була! Грошенята! - зі злістю сказала Ава.
- Так що з хлопцями?
- Вони мертві.. - похиливши голову відповіла дівчина.
- Мертві?.. - і знайомий зняв шапку з голови
- Так..
- Мені..мені потрібно йти! Побачимося потім. - розгублено сказав Роберт і швидко пішов з містя зустрічі. Сказати що він був розчарований в Ніколасі, нічого не сказати. Він знав що одного разу жадність і амбітність Ніко заведе всіх і могилу, але не думав що так швидко..
Ава направлялися до кухні, як почула чоловічі крики звідти,вона зазирнути і побачила як капітан Доріан кричав на Міссіс Барбару.
- Сьогодні твій синочок Філіп, знову поставив мені опір перед генералом, і генерал зробив його своєю правою рукою. НЕ МЕНЕ БЛЯХА, ЙОГО! ЯКЩО ТИ НЕ ВМОВИШ ЙОГО ВІДМОВИТИСЯ ВІД ПОСАДИ, Я ТЕБЕ ЗАКОПАЮ З ТВОЇМ СИНОМ РАЗОМ! ЗРОЗУМІЛА!?! - кричав не своїм голосом капітан.
- Так... - з сльозами на очах промовила повариня.
- Добре - уже понизив тон чоловік. - Добре... Я надіюсь, що ви зробите все так як я вам сказав!
- Авжеж..
- До побачення Міссіс Барбара. Всього доброго. - і капітан покинув територію кухні.
- До побачення - зкотившись по стіні попрощалася Барбара.
Ава не знала що робити. Вона просто пройшла повз, взяла табуретку поставила її до Міссіс, і подала їй склянку води. Міссіс Ірш полегшало після двох глотків води.
- Розкажіть мені, можливо я зможу вам допомогти. - тихо промовила помічниця.
- Та чим ти мені дитино допоможеж...
- Ви просто розкажіть і побачимо.
Барабара розповіла Аві, що Капітан Доріан конкурує з її сином за посаду помічника генерала. Сам генерал сьогодні зранку на зборах назначив своєї правою рукою її сина,а Доріан кипить як чайник після зборів, от він і вирішив їй пригрозити.
- А ваш син знає, що капітан вам погрожує?
- Ні, я би почала війну між ними, а мій син ще дитина, йому лише 19..
- Міссіс Ірш, тепер ваш син права рука генерала. Образити помічника генерала, це те саме, що й образити самого генерала. Ваш син талановитий і справді має потенціал, якщо генерал його вибрав на цю посаду. Не дайте в образу свого сина! - Ви повинні йому все розповісти!
***
Наступного ранку Барбара все і розповіла своєму сину, на що син не повірив їй і сказав що капітан Доріан його близький друг та ще й розізлився на свою маму.
Міссіс Ірш повернулася на робоче місце ніз чим. Ава із Сарою тим часом різали овочі.
- Тітко Барбаро? Що відповів ваш син?
- Він мені не повірив..
- Як це!?
- Сказав що вони близькі друзі і бути такого не може.
- Жах!
- Аво, ти не переймайся все буде добре, і не вмішуйся! Капітан людина непередбачувана і небезпечна.
- Як скажете.
***
Ава мила брудний посуд, після готування супу її тут чимало. В кімнату зайшов солдат.
- Ти Ава? За мною!
Ава слухняно пішла за ним. В голові було тільки той факт, що рано чи пізно працівниць вбивали, щоб не насиджували гаряче місце. Вона молилася цілу дорогу до.. кабінету?
- О Аво заходь, заходь.
Ава з підозрою зайшла в кабінет.
- Ну перейдемо до діла. Я тут дізнався, що ти родичка Ніколаса, злочиця так скажемо .. - Я чув у вас відносини не дуже? - запитав капітан Доріан.
Дівчина промовчала.
- Я дізнався про вас все, знаю що ваша мрія стати генералом, знаю що ви були участницею клубу "Варавар" і знаю що ваших товаришів вбито.- уже прошепотів капітан. - Напевно ви хочете йому помститися..
- Хочу.
- Я і не сумнівався - і посміхнувся.
- Що потрібно робити? - запитала Форд.
Ава не розуміла що зараз коїться, з одної сторони, авжеж вона хотіла йому помститися, а з другої її мучила совість. Так, навіть після того як він погубив стільки житів, але жажда помсти перемогла. Вона думала тільки про те як вб'є його, як помститься, давно вже їй боліло сердце за непомщену смерть своїх друзів.
- Від вас особливо нічого не потрібно, я можу зробити все сам - проводячи по контору стопки сказав Доріан, але я хочу передати цю честь вам ,такій вродливій дамі. - з посмішкою промовив капітан.
- Ви напевно хочете, щось взамін?
- Мені подобається, що ви так швидко і вправно все сприймаєте. - задумчиво відповів чоловік. - Так от, у вас буде таємна міссія , я дам вам один порошечок,а ви повинні регулярно його підсипати Містеру Філіпу,що скажите?
І тут Ава задумалася, вона згадала міссіс Ірш і зрохуміла,що хоче капітан. Доріан хоче її підставити і таким способом позбудеться свідка, але у дівчини в голові уже назрів прекрасний план.
- Я все зроблю!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ava Ford ( Заморожено )
Ficción históricaПривіт! На дворі 1930, 16 річна француженка з неповної сім'ї з самого дитинства мріє тримати вогнепальну зброю в руках, а саме вона хоче стати снайпером (займатися воєнною справою). Ніхто не вірив в неї і не розумів, але вона змогла! Ставши...