Дорогий мій щоденник. Було літо 1985 го року до вісімнадцяти було два місяці.
Батьки були зайняті роботою і постійно находились в командировані тому мене оставленого самому собі вирішили вигнати з дому тому мені прийшлось переїхати з Львова до дідуся який жив в Києві. А це значить що я проведу багато часу в нічному клубі Глюр, живучи на третьому поверсі звісно не безплатно, а працюючи лакеєм. Звісно ви скажете дурень всі мріють потрапити туди, але я з пелюшок тусуюсь в Глюр і нічого доброго там ніколи не було. Саме дідусь створив клуб тому я не знав що таке Піноккіо, проте знав рецепт космополітне і як ухилятися від стаканів.
Дідусь створив клуб в 1947 му після війни повна розруха й занепад не тільки місті, а і дух людей тому таке місце було необхідним, щоб забутися і розслабиться тому кожної суботи в будинку 19 століття який належить Михайлу Глюру були організовані вечірки яке старше покоління називали годування диявола, а відвідувачі сексом за стакан. Запах спиртного і сексу розходився далеко за межі будинку й окутавши весь район проте кожної неділі всі відвідували церкву пресвятої Ірини. З відновленням міста відновився і район, але люди відмовились жити під постійні крики п'яного угару і стони дівиць легкої поведінки під своїм вікном та під'їздах. В 1956 році в путівнику відомого гондзо журналіста і видавця Кривого В.Ю. по клубах і рейв вечірок(названих в честь коктейлю рейв) Основа в розділі Київ внесений весь район названий Червона лінія всі борделі бари і найкращі вечірки знаходяться в Червоній лінії, а разом з ними продаж наркотиків, постійні бійки й Глюр окремо в путівнику находиться і туалет Глюр на третьому поверсі названий святинею Марії Романчук (в ДІВОЦТВІ СОСНА) яка вийшла заміж в шістнадцять за п'ятдесятирічного виробника вина Миколу Романчука заради прізвища і красивого життя зраджуючи з першого ж дня.
Марія Романчук була актрисою і богинею свого часу саме вона змінила моду і припинила спори між рейверами на чому краще готувати коктейль горілці чи на водки й ввела моду на кокаїн що і продовжується і до сьогодні. Звісно є й інші психотропи, але вони не в шані, бо являються туфтою для бидла та іншої псевдо еліти яка не має нічого спільного з художньою і творчою елітою України яка жорстко сидить тільки виключно на кокаїні.
Сама Марія померла у двадцять дев'ять в третій кабінці в туалеті на третьому поверсі Глюр с черговим коханцем. Після знатної дози кокаїну він перестав вставляти. Як добре що в Червоній лінії завжди рядом продавці любого товару на різний колір, смак і форму. А черговий коханець був симпатичним на обличчя, але безталанним актором який вже давно жорстко сидів на героїні.
Тому в 05.06.1963 му після передозування героїном в третій кабінці в туалеті на третьому поверсі в позі раком. Коханець відкинувся спиною назад спершись на стіну, а Марія вперед упершись обличчям подібним на невинну дитину віком тринадцяти років і втупивши свій зелений погляд в стінку сформувавши хвіст кита який виглядає з води. Коли ховали плакала вся країна, а сама Марія виглядала як Білосніжка яку отруїли, проте не яблуком вона сама отруїла собі життя і сотні коханців яких підсадила на кокаїн і заразила СНІДом. Хворіти СНІДом було тоді шановано й модно тому, що хвороба була статусною й в основному розповсюджена серед вільних художників. В історію ці люди увійшли як перші ягнята ні одна їх робота не могла перевершити того чим вони хворіли та й вони не могли, бо часу їм було дано менше чим дикій тварині під дулом гвинтівки на полюванні досвідченого мисливця.
Після смерті Романчук туалет став мечеттю для всіх хто вважав себе творцем, проте всі вони виглядають як закінчені наркомани. Вважають за честь і обов'язок винюхати доріжку в третій кабінці в туалеті на третьому поверсі який закритий для звичайних людей і відкритий тільки для високопосадовців і друзів Глюр що явлюся синонімами. Проте кожну неділю забирають нову зірку як вони пробираються всім відомо за окрему плату комусь із працівників їх не тільки проведуть, але дають на вибір будь-який наркотик.
Засипати під крик старих хрущів не так сумно. Ніччю всі в клубі працюють. Неможливо спати через трупний запах який роз'їдає тобі легені. Його неможливо вивести тому простіше залишитись в борделі в них завжди є вільні місця, а ціна дешевше чим знімати за межами району кімнату.
Я зупинився в борделі Салем.
