Піднявши обличчя, я побачила одного з друзів Техьона, ім'я якого я так і не дізналась.
Хлопець із приємними і дещо ніжними рисами обличчя зупинився, і не закриваючи двері витріщився на мене у відповідь.
Поклавши недоїджений бутерброд назад у тарілку я взяла себе в руки і мовила, перше, що спало мені на думку, і що вважала найдоречнішим:
- Привіт. – Усміхнулась я хлопцю, який так же на мене дивився, стоячи на місці, на обличчі його читалось нерозуміння.
Через кілька секунд хлопець все ж закрив за собою двері, і підходячи до холодильника, відповів:
- Привіт, а ти хто? – Голос його був спокійним, але я відчувала в ньому зацікавленість.
Взявши з холодильника якусь страву, він поставив її на стіл навпроти мене.
- Я – Софія, а ти? – Відповіла я, вже щиро усміхнувшись, адже наша розмова більше походила на розмову дітей шестирічного віку, аніж майже дорослих людей.
- Називай мене Джин. – відповів хлопець, взявши у столику виделку він нарешті сів навпроти мене.
- Приємно познайомитись, Джин. – Взяла я знову у руки свій бутерброд.
Хлопець, мені подобався, але його поведінка мене зараз дивувала.
Нічого більше не запитуючи він почав їсти. Поклавши бутерброд у рот я теж почала жувати.
Після кількох хвилин тиші, під час яких я мирно їла і краєм ока споглядала на хлопця і на кота біля моїх ніг одночасно, я помітила, що Джин відсунув уже порожню тарілку у бік і зараз уважно дивився на мене.
Не придумавши нічого розумнішого, я також відсунула свою тарілку і глянула на Джина у відповідь.
- Як ти тут опинилась? – Хлопець вимовляв це так же уважно мене розглядаючи.
- Ну... Я, як би тут живу. – Відповіла впевнено я, спершись ліктями на стіл.
- Добре підемо іншим шляхом, - мовив мій співрозмовник, так же спершись на стіл, - як давно ти тут живеш?
- Ну приблизно тиждень, а що таке? – Мої здогадки підтвердились, Техьон дійсно нікому не розповідав про мене.
- Та нічого... - І так же розглядаючи мене він посміхнувся, не знайшовши нічого кращого я теж посміхнулась у відповідь.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мій особистий ворог
FanfictionПісля смерті бабусі, сімнадцятирічна Софія переїжджає до своєї матері про життя якої нічого не знає. Новий великий будинок, елітна школа і брат, причину ненависті якого їй доведеться розгадати...