-так? ?-ви Крісті Девіс -так, а ви..? (Л-лікар) Л-я лікар одної з клінік Лос-Анджелеса, ваші батьки сьогодні померли потрапивши в авто катастрофу, приношу свої співчуття. Вам потрібно буде приїхати на підписання певних документів, а поховані вони будуть тут. -добре, дякую... Л-і ше одне -ну? Л-останнє, що вони сказали і просили передати щоб ви заглянули в сейф -спасибі вам Л-тримайтесь міс.
КІНЕЦЬ РОЗМОВИ
Ще декілька сикунд я сиділа в ступорі і коли до мене дойшла вся ситуація світ навколо ніби рухнув, а в мене тут же хлинули сльози рікою. Так в нас були не ідеальні стосунки, але все ж таки це були найрідніші мої люди а тепер я залишилась абсолютно одна.
Історика, істерика і істерика саме так пройшов час до обіду.
Трохи заспокоївшись я згадала за сейф
Направившись в кабінет батька підійшла до нього і вела пароль який знали всі члени сімї, це дата мого народження
Мить і я трохи впала в шок, весь сейф був забитий доларами.
-*ну дякую татку* Я взяла собі трохи і повернулась до себе, де сіла за ноут бук щоб замовити найблищі білети до ЛА.
20 хвилин і робота зроблена. Завтра в 7:30 в мене самольот прямим рейсом
Я впала на ліжко і знов плакала но без шумно
-так, мені треба комусь виговоритись...! Але кому?!*
В цей момент я якраз сиділа в інстаграмі і наткнулась на сторіс Джейдена.
-*а що якщо...?!*
Я не стала довго роздумувати і перейшла в повідомлення @jadenhossler
-*ну а яка різниця? Він і так не замітить!*
І я стала виливати все, що в мені накопились ніби не людині в Інтернеті а в зошит чи щось подібне де це ніхто не побачить.
«Привіт, знаю ти це не прочитаєш, але воно і на краще🙃 В мене не залишилось нікого, друзів в мене нема і не було, а батьків я втратила сьогодні... Вони полетіли до тебе, в ЛА де потрапили в аварію. Ах да, я не представилась-Крісті Девіс, 17 років, живут в Шарлотті. Правда не знаю нащо це розказую, але ок. Так от, я вже не витримую і фізично в психологічно тому хоть так але в говорюсь. Я ізгой в школі, для всіх нормальне явище і збити мене, я ношу окуляри за що наді мною сміються але ніхто не знає причини цьому. Сьогодні я весь день проревіла причом на стільки що в мене не лишилось ні сил і самих сліз щоб плакати💔. А вчора я пішла погуляти, а додому прийшла вся ізбита бо якимось п'яним придуркам захотілось погратись👌🏻. Ну на сьогодні я закінчу але здається тепер буду писати так постійно, мені стає легше. Дякую тобі Джей) хоча ти це не побачиш😶»
І це все написано на англійській* Мені стало спокійніше, я вперше за не знати за який час сказала все що в мене на душі. Це тепер буде заміняти мені особистий щоденик.
Після я зібрала не великий рюкзак в дорогу і сходивши в душ лягла спати
НАСТУПНИЙ ДЕНЬ
Встала я заздалегідь в 5 ранку
Вмившись я навіть не робила макіяж, вділась:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Поснідала і в 06:12 визвавши таксі поїхала в ейропорт.
ЕЙРОТОПРТ Я зразу пройшла все і перевірки і контролі, речей в мене так мало, що я забираю їх з собою в салон а ще почекавши 20 хвилин пішла на посадку. Вже в салоні як тільки ми взлетіли я відвернулась до алюмінатор а і дала волю емоціям і знов, знов все моє лице мокре від гірких сліз.
І вже через 5 годин я призимлилась в най відомішому місті Каліфорнії.
