Вона зайшла до себе, я провів її очима і лиш тоді поїхав назад.
Кіо-так Хасслер а тепер давай розказуй!-налетіли на мене всі зайшовши в вітальню
Дж-про, що ви?
Ґ-про, що ви там говорили чи не тільки?-ухмильнувся той
Дж-господи Джонсон, угомонись! А те про, що ми говорили це її особисте захоче розкаже.
Ґ-ех ну і ладно
-вона така красива
Дж-Річардс притормози, в тебе Несса!-в мене ще більше виділились скули а руки зжались в кулаки я не розумів чому саме так на це реагую хоча догадки були
Дж-*та ні, я не міг влюбитись...! Чи? Та нєє!*
Ен-а чого це ти так бурно реагуєш Джейден, не вже наш Хасслер ВЛЮБИВСЯ?!-засміявся він а потім і всі інші
Дж-та ні.. наревно-останнє слово я сказав максимально тихо.
Кв-ну ну
POV КРІС
-*Ааа це найкращий день в моєму житі! В мене появились друзі, робота, я познайомилась з крашом, Боже!!*
Я зразу замучена але довольна лягла спати
РАНОК
Проснулась я в 7 так як робота починається в 8
Як завжди виконавши рутину, перекусивши маленькою порцією хлопів з молоком, зробила макіяж на скору руку:
От який образ в мене на сьогодні:
ВИ ЧИТАЄТЕ
«Все почалось з повідомлення»
Fanfiction-мені треба виговоритись...! Хто ж знав, що ця фраза змінить все?!