Моє життя, що не дуже вдалося

Моє кохання

Я вже писала, що є хлопець, якого я кохаю, але він про це не знає. Його звати Юра, йому 15 років, вчиться у 9 класі. Він дуже гарний(може, не настільки, як я думаю), добре грає у футбол і волейбол. Шкода, що ти не бачиш моєї усмішки від вуха до вуха, коли я це пишу:-)
Закохалась я раптово. Це було 4 роки тому. Спочатку вчителька покликала мене в клуб(треба було знайти дітей для танцю і я погодилась). Потім він на коридорі сказав мені, що буде танцювати зі мною(не "хоче", а "буде"). Я погодилась, але не знала, в що це може для мене обернутися. Після уроків я пішла в клуб, щоб учителька поділила нас на пари. Я, звісно, пішла в пару до нього(я ще його не любила, просто він мене попросив, якщо це можна так назвати). Закохалась я після першої ж репетиції танцю. Я досі зберігаю на пам'ять відео цього виступу. У цьому танці була частина, коли він крутив мене на руках. Знаєш, як я кожного разу раділа ці кілька секунд!
На жаль, зараз у нього є дівчина. Коли я закохалася, то він її ще навіть не знав. Він досі не знає про мою любов, але думаю, що здогадується.
Нещодавно я дізналася, що у нього уже немає дівчини. Тепер вони друзі. А в мене з'явилась надія, що він не відторгне мене, коли я скажу йому про свою любов. А як це зробити, я вже знаю)
P.S. У своїй розповіді я не буду згадувати його по імені. Я дуже смущаюсь, коли кажу, чую, пишу або даже десь читаю його ім'я. Тому ти знаєш, про кого я пишу, якщо у тексті зустрічається: Він(з великої букви), моя любов, мій краш. Можете ще щось придумати в коментах)