Моє життя, що не дуже вдалося

Лист

   Нещодавно зі мною сталася подія, яку я тепер не можу викинути зі своєї голови. Я отримала лист. Але він незвичайний.
   Це був звичайний день. Я, як зазвичай, ходила по коридору. Продзвенів дзвінок на урок, і я пішла до класу. На парті мене чекав листок. Вирваний із зошита, трохи пом'ятий, і повністю списаний.
Я: Де це взялось? - Всі були вже в класі.
Назар: Мені дали хлопці з менших класів.
  Я поклала листок в сумку.
Н: Певно, ти собі сама написала, бо нікому до тебе діла нема.
Я: Для чого мені це робити? Тим більше, в мене зовсім не такий почерк.
Н: Ну, тоді нічого не знаю.
   На перерві я пішла в туалет і там прочитала лист, щоб мене ніхто не побачив. Справа в тому, що в класі я встигла побачити слово "Кохаю!" Тому я сховалась, щоб читати. Автор листа написав такі слова, що я ледь не стала плакати, але стрималась. Тепер у мене є місія, якщо це можна так назвати - знайти цього хлопця, чиї слова залишаться в моєму серці назавжди.
   P.S. В подальшому я називатиму автора листа Анонім(всюди з великою букви)