Я стою чекаю на маршрутку,
В найкращом часовому проміжку.
Я приїхала до Львову!
Хоч разочок за життя, я попала в місто- мрію.
То таке містечко файне, старовинне, незвичайне.
Манить видами своїми:
-Ну зайдино ти дитино.
То було мені дванадцять років
Ось така собі дитина.
З зачарованим обличчя.
Про ті доріжки із брущатки говоритимуть наші нащадки.
То містечко миле, файне.
Зі своєю силой чарівною і магічною і чудною.
Манить і дорослих й дітей.
Любуватися всьою ней - Украйной нашой милой.
Дорогою батьківщинов.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Поки небо ще не вкрили літаки. Збірник віршів
PoesíaЗбірка моїх віршів з приходом війни. Теми у віршів різні є як про війну так і про звичайне життя, адресовані комусь. Збірка буде поповнюватися після написання нових віршів. Сподіваюсь вам сподобається
