Ми вийшли на вулицю з підвалу в перше за два дні
ми вийшли й хочемо торкнутися землі,
але ці прокляті москалі…
Якщо прийшли сюди то й поляжете тут
Ми мирні люди, діти, вояки йдем за кращим ватажком
Певне кожен із Московії мріяв про такі слова
Але в вашого інтелект нище чим трава
Ми боялись за сім'ю сиділи у хованках бентежно чекали
За що? За право жити? За рідну сім'ю? За нашу країну? За долю свою?
Але ж ви все це мали та від війни не потерпали
То де ж ця чесність у ваших очах? Де віра? Де страх проти нас?Немає?
Не вже все так сумно питаю себе
Якщо є хоч трохи місків не стануть вбивати наш добрий народ
Були б то жарти але лихо то справжні слова бо російська влада немає ані трохи розума
Нема не співчуття ні чогось живого просто бояться показати краплю людського
Бо буде жахіття то буде крах коли побачить ватажок ваш людський страх
Ні не нашого народу а лише ваш
Бо не здамося без бою, пройдемо це пекло лишаючи вас там
Не бачив той путін сильніших держав
Бо люди не просто йдуть воювати вони пішли захищати ближніх з вогнем у очах
Не бійся все буде добре
Хотілось почути такі слова коли на цю землю наступала війна
Але сильні видались духом бо лежить їй кінець з початком нових стуків в наше життя ні то не гармати гримлять то до серця стукають гарні почуття
То є свобода і щастя, добро і ласка
Стукають нові враження з пам'яттю про минуле з духом силенним, з вогнем у очах, жаром пекельним, ми пам'ятатимемо вас.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Поки небо ще не вкрили літаки. Збірник віршів
PoetryЗбірка моїх віршів з приходом війни. Теми у віршів різні є як про війну так і про звичайне життя, адресовані комусь. Збірка буде поповнюватися після написання нових віршів. Сподіваюсь вам сподобається
