- Я є, але для тебе мене немає.
Тихий голос лунає в затуманиній голові.
Ти бачиш чудо до якого не торкнешся.
Чудо є, й матеріальне, але в минулому це все.
Було пару років тому можливо торкнутися щастя,
Але день за тиждень ти далі й далі.
Вже надія гасне, а на серці тяжко.
То було давно, але тепер немає.
Скільки сліз не лий, а минуле не повернеш.
Тоді була малою й вистачало щастя на душі,
Але день за тиждень ти далі й далі.
Крикнеш в пустоту свого серденька:
- Мені тебе невистача!
А у відповідь лиш тишина й відлуння ехом.
День за тиждень ти шукаєш стежку у минуле,
Але надто пізно ти дізнався що щастя не торкався.
То була ілюзія якой тепер нема.
А на серці темнота й тяжке дихання.
Вірю що знайду стежину у той день де була ось та змога.
Щастя упіймати та невипускати із своїх обійм.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Поки небо ще не вкрили літаки. Збірник віршів
PoetryЗбірка моїх віршів з приходом війни. Теми у віршів різні є як про війну так і про звичайне життя, адресовані комусь. Збірка буде поповнюватися після написання нових віршів. Сподіваюсь вам сподобається