Я лиш підлеглий злої організації, але чомусь мені наказали спокусити героя

Розділ 15: Порада

— Це був такий гарний острів. Чому ви повинні були піти і знищити його?

— Хумбаба – ті, хто побудував незаконний об'єкт у заповіднику. Тому саме вони повинні взяти на себе відповідальність.

Аккад і (тимчасовий) американець обмінялися легкими жартами.

Літак, який, очевидно, був оснащений антигравітаційним пристроєм, під час зіткнення підняв пилову завісу.

Проте крізь хмари пилу раптом засяяло світло.

— Він все ще живий після всього цього?

Сріблясте світло поширилося по широкому периметру, перш ніж швидко зійшлося в одному місці і утворило форму людини.

Грей з'явився перед нами вдруге, але в його череві була розірвана величезна діра, і світло проявлялося то тут, то там, наче його тіло було повне кратерів.

— Я ще живий, але не можу далі битися.

Грей з гіркою посмішкою нахилив голову:

— Я програв тобі. Однак залиште тут Хірото-сана. Ця людина може жити тільки тут.

А потім Грей урочистим голосом, нагадуючи проповідь проповідника, сказав:

— Хірото-сан, ти вагітний! Щоб забезпечити безпечні пологи, тобі потрібен доктор Сато.

— Що ви сказали!?

Як так?!

Андроїди не можуть завагітніти! Ми не можемо створити життя з власної плоті.

Це тому що андроїди мають бути «саме такими істотами, яким уявляли люди».

Наше природне відтворення шляхом народження внесло занадто багато невизначених генетичних компонентів. Інакше люди не змогли б контролювати виробництво андроїдів.

Аккад і його люди також завмерли. Лише голос Грея лунав у тихому просторі:

— Доктор Сато сказав, що він помітив твої внутрішні якості і дарував тобі здатність завагітніти. Завдяки тобі у андроїдів буде власний рід, який ми зможемо продовжити в майбутньому.

Він бреше. Це неможливо!

— Ти нестабільний, тому що все ще являєшся лишень прототипом. Тому ми не знаємо, чи зможеш ти безпечно народити. Тобі нічого не залишається, як покладатися на доктора Сато.

Голос Грея лунав у моїй голові, занурюючись у вир мого розуму.

Я відчував нудоту. Моє тіло почало сильно тремтіти. Вагітний. Дитиною.

Вона вже всередині мого живота.

Тоді моє погане фізичне здоров'я, таке незвичне для андроїда, було через те, що я вагітний...?

— Якщо він вагітний дитиною, то тим більше! Я не можу залишити тут Хірото! – раптом закричав Аккад, міцно обійнявши мої плечі.

— Ти проігнорував волю Хірото, змусивши його завагітніти та багато іншого! Скільки ти ще хочеш у нього забрати?

Аккад поклав руку мені на голову й опустив обличчя, дивлячись на мене.

— Хірото, все добре. У моїй компанії є багато блискучих дослідників. Який би вибір ти не зробив, ми зможемо зробити це так чи інакше.

— Вони не можуть зрівнятися з доктором Сато. Хірото-сане, повертайся.

Грей простяг до мене руку.

Ці двоє жорстоко сперечалися, а в мене пересохло в горлі.

Що я повинен зробити? Що зі мною станеться? Чи буде мій власний розум вирішувати за мене...?

Я змусив свій застиглий язик поворухнутися, і якимось чином мені вдалося сказати кілька слів Грею.

— Я, я... я нічого не знаю про зовнішній світ за межами організації. Я дійсно вірю Аккаду. Але я знаю, що Хумбаба – це ті, хто ставиться до нас, андроїдів, як до речі, навіть не моргнувши оком.

Я схопив Аккада за руку. Аккад стиснув мою руку у відповідь.

— Я піду з Аккадом.

Грей неохоче опустив руку.

— Я нічого не можу зробити. З моєю нинішньою силою я не можу перемогти Аккада. Хірото-сане, твоя матка нещодавно була змінена, тож деякий час все буде добре. Але, будь ласка, повернися до пологів.

ДЗЗИИИННЬ

Щойно сліпуче сріблясте світло розсіялося, Грей і Червяк Смерті зникли.

Я майже не пам'ятаю, що було після. Люди в підрозділі також були в заціпенінні, але якимось чином нам вдалося благополучно відступити до роти Аккада.

— Олександр стане татом...

— Ну, будь-хто може це зробити, якщо спробує.

Вони таємно перешіптувалися.

__________________________________

╰(*'︶'*)╯♡