Я лиш підлеглий злої організації, але чомусь мені наказали спокусити героя

Розділ 25: Ти гарний

Коментар від автора: Цей розділ може зруйнувати ваш образ Аккада. Перепрошую.

Після моєї втечі у мене виникла думка негайно виступити проти Гільгамеша, але я вирішив зробити пріоритетом номер один – порятунок Токіґави.

В охоронній фірмі, з якою я час від часу спілкувався, я знову зустрівся з Марком, який був пов'язаний із тим самим підрозділом спецназу, що й я, на великий подив для нас обох.

Я розповів йому, як мене продали Хумбабі та перебудували, і як я врешті-решт закохався в лаборанта. «Серйозно, чувак?» – випалив він, а потім одразу запідозрив, що я став жертвою Стокгольмського синдрому. Я також думав про таку можливість, але навіть після того, як я втік, я зрозумів, що моє закохане серце не змінилося.

Незабаром після цього Доктор Сато почав розвивати кайдзінів один за одним, щоб вони змогли стати моїми наступниками, і почав атакувати Гільгамеш та їхніх союзників.

ЗМІ прорекламували мене як героя правосуддя, який захищав компанії від Хумбаби, що підвищило мою популярність і вплив.

Одного разу я засуджу Гільгамеш на першій сторінці кожного ЗМІ. Тоді я зможу принаймні виконати бажання Токіґави.

Коли я вперше помітив Токіґаву на полі бою, я не міг повірити в те, що він насправді там.

Він просто стояв прямо переді мною. Я був такий щасливий, що не знав, що з собою робити.

Милий. Зовнішній вигляд, коли він, ховаючись у тіні, стріляв зі своєї компактної рушниці; коли надто зосереджувався й не чув наказів; навіть, коли його начальство злилося і він засмучувався, він просто був дуже милий.

Простіше кажучи, щоб... перевірити його діяльність, я навмисне почав прибувати на місце події із запізненням і навіть вступав у словесну суперечку з ворожим кайдзіном.

Коли Токіґава працював лаборантом, він завжди ховав форму свого тіла під білим лабораторним халатом, але тепер, коли він одягнений у бойовий костюм, його фігуру не можна навіть показувати в ранкових новинах. Мені доведеться переконатися, що його не знімають на камеру.

Кожного разу, коли Токіґаву відправляли, я намагався завдати шкоди та викрасти його, але роль підтримки була чудовою, і щоразу, їм вдавалося втекти. Трясця, мудак, перестань ставати мені на шляху.