Лягаючи спати, Драко Малфой чудово пам'ятав, що минулого вечора йому було далеко не двадцять, навіть не тридцять чи п'ятдесят років. Він пам'ятав, як спілкувався зі своїм уже дорослим сином через листи, що їв на вечерю чи як провів свого ранку. Він пам'ятав усе своє самотнє життя, пам'ятав, як померла його дружина, як син вирушив до Гоґвортсу або як він одружився.
Прокинувшись цього ранку, йому здалося, що уві сні знову він прожив усі ці моменти. Ще не до кінця розплющивши очі, блондин провів рукою по обличчю, намагаючись скинути з себе залишки сну, і його рука несподівано завмерла, не відчувши пальцями звичних зморшок на обличчі. Різко підвівшись із ліжка, він глянув у дзеркало, яке знаходилося праворуч від ліжка.
На нього з дзеркала дивився молодий хлопець, котрий явно не прожив усе те, що він так пам'ятав.
- Драко.
Малфой різко обернувся в інший бік і, не повіривши своїм очам, намагався змусити себе прокинутися, наче це просто черговий сон. Але він був таким реалістичним, що після пробудження він напевно відчує величезне розчарування. Але Герміона лише тепло посміхнулася і знову заговорила:
- Я тобою так пишаюся, мій улюблений чоловік. Ти був таким сильним увесь цей час. Ти...
- Грейнджер, я не хочу, щоб ти приходила до мене у снах, це страшенно важко, коли прокидаєшся і усвідомлюєш, що це просто моя хвора фантазія.
- Драко, я тебе вже ніколи не залишу, - дівчина уважно дивилася на блондина, - у цьому світі я від тебе вже нікуди не піду.
Драко посміхнувся.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Сім листів Герміоні Ґрейнджер
FanfictionОпис: Герміона Мелфой померла після народження сина. Драко дуже погано без неї, йому треба комусь виговоритись. І він розмовлятиме зі своєю коханою, але лише через листи. Автор:Jullia_ly Бета:М. Гамбина Дозвіл на публікацію отримано!
