adoring him - minsung

ІІ: змушуєш нервувати

Ezra Furman - Devil or Angel

Наостанок тієї зустрічі Мінхо запевнив свого ділового партнера, що все в порядку і навіть попросив посприяти тому, щоб недбайливий офіціант не втратив роботу, тому що сьогодні в нього був хороший настрій. А якщо він чогось просив, то це зазвичай виповнялося. Так вийшло, що всі навколо хотіли виповняти його забаганки, ніби з особистого бажання, а йому це тільки грало на руку.

Поки таксі везло додому, знову надійшов дзвінок від чергового клієнта, що давало зрозуміти - роботи буде багато.

Вдома, відмокаючи у ароматній ванні й відволікаючись від сьогоднішнього стресу, він раптово згадує того незграбного офіціанта. Чомусь весь його образ в голові здається таким кумедним і дитячим. Навіть приємним, як усі спогади дитинства. Мінхо дуже любить асоціації з запахами, він пам'ятає ними, відчуває найдрібніші деталі. Той хлопець пахнув, здається, якимсь дешевим одеколоном, але в його спогадах він назавжди залишиться чимось домашнім, ностальгічним. Наприклад, корицею. Так, кориця ідеально підходить.

І це був останній раз, коли він згадував Джисона.

В той час як сам Джисон згадував гостя з ресторану занадто часто. І згадував він його не тільки у своїй власній голові, наодинці, але й тріщав про "прекрасного принца" друзям безперестанку.

- Ви не розумієте! Він ніби з чортової обкладинки, хоча я думав фотошоп не працює в реальному житті. Перестань ржати, Чанбін, - знову повторював він й, дійсно ображено, штовхав друга, що не міг перестати сміятися, в плече.

- Ти кожен раз говориш одне й те саме. Просто спитай у хостес, на кого в той день був замовлений столик і перестань виїдати нам мозок чайною ложечкою, - сказав інший хлопець, Чан, який ставився до Джисона з більшим розумінням. Хоча його захоплення незнайомцем, якого він побачив лише один раз, вже починало дратувати найтерплячішу людину в їх компанії.

- Не вірите мені тільки тому, що не бачили його... Чорт з вами, зроблю так, як ти кажеш, хьон, - Джисон махнув рукою і зробив ковток пива з пляшки, розвалюючись в кріслі.

В його подумках образ того самого клієнта був чітким. Хоча, напевно, все таки трохи затуманений ідеалізацією. Але його красиво вкладене волосся, його якогось неймовірного відтінку губи (він точно використовував якийсь відтіночний бальзам, люди не можуть мати такі ідеальні губи), його аристократично витончені риси обличчя і ці сяючі, але по-кошачому лукаві очі змушували хотіти зробити для них багато. І це тільки частина того, що творилося в голові у хлопця, тому пояснити друзям-ідіотам свої святі почуття було очевидно важко. І він здався, вирішивши відтепер мовчати, тому що отримав свою пораду від Чана та жарти зі сторони Чанбіна - цього було достатньо.