Let the dark in - Підкорись пітьмі (UA)

Розділ I: Два світи

Примітки від авторки оригіналу:
Події фанфіку розгортаються у альтернативній реальності, у якій відсутність Волдеморта не нейтралізує чистокровний фанатизм, а лише змушує його системно розвиватися в суспільстві чарівників. Хоча канон й частково зберігся, є ключові розбіжності: без Волдеморта не було Смертежерів, а без Смертежерів не було Магічної війни. Без війни як Джеймс, так і Лілі Поттер живі, а Драко Мелфой народився на рік раніше, ніж у каноні, і є студентом сьомого курсу, поки Герміона — шостого.

___

Вона не хотіла помічати його.

Коли директор Дамблдор оголошує, що Гоґвортс стане місцем проведення Тричаклунського турніру і студенти Дурмстренґу та Бобатону приїдуть до їхньої школи на змагання, Герміона не може вгамувати свою зацікавленість. Судячи з усього, захід вже планували провести на четвертому році навчання Герміони, але перемовини так ні до чого й не призвели через ідеологічні розбіжності між Дамблдором та директором Каркарофим.

Гаррі та Рон в один голос стверджують, що чхати хотіли на Турнір, більшою мірою через внутрішню образу на вікове обмеження, яке не дозволяє брати участь студентам, молодшим за сьомий курс. Проте, коли двері Великої зали відчиняються й у приміщення заходять іноземні делегації, всі поголовно повертаються, аби їх роздивитись.

Першими заходять студенти з Академії Бобатон, пурхаючи повітряно-блакитним одягом. Вони здаються настільки французькими, наскільки це в принципі можливо, невимушено елегантні у своїх шовкових мантіях, коли, вишикувавшись рядком, крокують слідом за директоркою — величезною жінкою з гладкою стрижкою під каре. Але уся пиха зникає безслідно, коли вони починають дрижати, нашвидкуруч начакловуючи собі шарфи та шалі, поки Дамблдор вітається з мадам Максім. І коли бобатонці ось так притискаються один до одного, мило кутаючись у шарфи, то навіть здаються вельми чарівливими.

Поки студенти Бобатону підшуковували собі вільні місця за столами, двері Зали знову відчинилися, впускаючи всередину делегацію з Дурмстренґу.

Вони так сильно відрізняються від студентів з Гоґвортсу та Бобатону, ніби прибули з геть іншого світу, настільки ж далекого від магічної Британії, як світ маґлів від Герміони. Була якась холодність, темна привабливість і внутрішня сила у тому, як ці студенти заходили до Зали. І це так незнайомо та не схоже на атмосферу Гоґвортсу з його химерною і доброю дивиною чи Бобатону з його елегантністю.