...
Скажу як людина,
Яка не бачила миру,
Лише страждання єдині,
Ворожнечі повно, ні це не сатира!
Тяжкі, як гирі сталеві,
Рани та шрами на душі моєї,
Пишу через біль на папері,
Болі залито в душі аж до стелі.
Зневірився я, сенсу не бачу
Але до сих пір справедливості бажаю
Освітлити темряву, поставив задачу
Але сам не замітив, як сам в темноті потопаю
Душа покрилася вся темнотою
Такою, що ні одне Сонце більш не просвітте,
Душі моїй більше немає покою!
Хочу за людство злобою кинуте,
Позбавити світ від "поганих", людей,
Що в темряві потонули своєї!
Але немає ідей,
Як без темряви оранжереї,
В душі після цього залишитись,
І все таки до мене дійшло,
Що за світло мені більш не зачепитись..
Моє перше діло прийшло,
І тепер я сам - "темнота",
Чи даже темніше неї самої!
Без совісті, в голові пустота,
Всі руки залиті у крові!
І тепер я темрявою являюсь,
Але при цьому мені не шкода,
Бо до мети приближаюсь,
Зустрічайте господа
Світ без темряви і темноти!
А хоча, ви і так виступите проти,
Бо я для вас вбивця жорстокий,
Тому що кругозір у вас не широкий!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Тропи Життя
PoesiaДуми про життя часто не дають нам спати, Та приходиться "думами страждати". Із-за цієї життєвої проблеми Взявся писати вірші та поеми Збірник сей, на основі думок Філософії димок Та тупості чуток Думи - страждання, Від життя покарання. Але дякую їм...
