Дивлячись у небо, тисячі сонць,
Бачу я, та не бачу я тебе.
А може це просто страшний сон.
Та ніяк бажання не лиша мене,
Хочу я знайти тебе, сонце ти моє.
І дивлячись на небо, десять тисяч сонць
І всі ці зорі, лише сяйво моїх емоцій
Але немає прекрасної як сон
Зорі, від якої, відчуваєш переможця дух
І чому ти так далеко, сонце?
І чому тепла твого немає?
Чому лишаєш мене в сторонці?
Невже любовь моя, тебе не досягає?
І дивлячись на небо, немає більш зірок
І холодне небо, як строка і цей рядок,
Не вистачає лиш тепла твого
Сонця промінь, зігрівавше мою душу
Але може хоть і не на довго
Але знову сказати ці слова я мушу
"Без сонця жити - я не можу"
ВИ ЧИТАЄТЕ
Тропи Життя
PoesíaДуми про життя часто не дають нам спати, Та приходиться "думами страждати". Із-за цієї життєвої проблеми Взявся писати вірші та поеми Збірник сей, на основі думок Філософії димок Та тупості чуток Думи - страждання, Від життя покарання. Але дякую їм...
