Лисяча нора. Трилогія "Все заради гри"

Розділ 2

Ніл давно загубив рахунок аеропортам, які йому довелося відвідати, але до цих пір відчував себе в них некомфортно. Навколо було повно людей - тільки встигай придивлятися по сторонам, та й з фальшивими документами літати ризиковано. Після смерті матері залишились деякі зв'язки, так що паспорт йому робили на совість, і тим не менш при кожній перевірці серце все рівно несамовито колотилось.

Хоча Ніл раніше не бував ні в Скай-Харбор, ні в аеропорті на північному сході Південної Кароліни, і там і там панував звичайний для будь-якої повітряної гавані поспіх. Пройдучи через термінал, він з хвилину простояв у сторонні, пропускаючи народ - одні поспішали в зону прибуття, другі на пересадку. Натовп, як то водиться, складався з випускників, командованих і студентів, повертающихся до дому на канікули. Зустріти знайомих Ніл не розраховував, оскільки в Південну Кароліну прилетів вперше, але проявити пильність ніколи не заважає.

Накінець, слідкуючи вказівникам, він минув коридор, піднявся по сходинкам і вийшов в зал прильотів. Само собою, вечером п'ятниці в невеликому холі було багатолюдно, але відшукати присланого Ваймаком зустрічающого виявилося легше, ніж Ніл очікував.

Його увагу майже відразу привернув чіпкий погляд нового товариша по команді. Це був один з близнюків Міньярд - судячи по спокійному виразу обличчя, точно не Ендрю. «Тей, який нормальний», - часто казали про Аарона Міньярда, хоча після цього ствердження зазвичай виникав спір, чи може бути нормальною людина з таким же ж комплектом генів, як у Ендрю.

Ніл рушив йому на зустріч. У мілпортських «Дінго» Ніл вважався найнижчим гравцем, однак Аарон поступався йому сантиметрів на сім, а в цій своїй чорній одежі виглядав ще меншим. В кінці травня натягнути джерсі з довгимм рукавом? Ніл вспотів вже від одного її виду.

- Ніл, - замість привітання кинув Аарон і показав пальцем: - Багаж отримують там.

- Це все. - Ніл похлопав по ремню спортивної сумки, висівшої на боці - достатньо невеликої, щоб можна було не здавати її в багаж, і достатньо вміскої для всіх його пожитків.

Аарон мовчки рушив геть. Пройшовши за ним через розсувні скляні двері, Ніл ступив в теплий і вологий весняний день. На переході біля світлофора стояли декілька людей, однак Аарон їх розштовхав і вискочив на дорогу, не дочікуючись зеленого. Виснули тормоза: в якихось дюймах від невисокої фігури порушника клюнуло носом таксі. Аарон Міньярд як ні в чому не бувало клацнув запальничкою і сунув у зуби запалену цигарку. На сердиту лайку, якою висказався в його адресу таксист, він взагалі не звергув уваги. Ніл виновато розвів руками і поспішив за товаришем.