Смерть - єдиний кінець для лиходійки

1 том 2 розділ

-Заможна сім'я прийняла сироту.

Досить романтично. Навіть дуже, якщо ця сирота – дівчина.

Вона була б Попелюшкою, якби це було в романі чи драмі.

Ось тільки реальність відрізняється від цього.

Моя мама померла, а я зазнала знущань з боку двох старших братів, які раптово з'явилися прямо перед відходом мого мирного життя.

Мені було начхати на їхню зневагу і лайку в мій бік.

Їхні злі витівки з моєю їжею та прихистком були нормою, також вони зробили моє шкільне життя нещасним, перетворивши мене на "грушу для биття №1".

Все тому що другий брат був не набагато старший за мене і він провів один рік у школі зі мною.

А після його випуску знущання стали ще гіршими.

Після смерті дружини їхнього батька від хвороби, сім'я поринула в безпросвітну темряву. Це сталося ще до мого народження.

Незважаючи на це, ці хворі на голову люди звинувачували у всьому маленьку мене, ніби це я вбила їхню матір.

Вони погано ставилися до мене, а я не могла зрозуміти чому.

Я думала, може я прокляла їхню матір цією смертельною хворобою.

Я була дитиною, яку вважали гіршою за жебрака, що живе в чужому будинку.

Я хотіла б повернутися в ті часи, коли жила разом з мамою в тісній кімнатці.

Я помітно схудла, а кількість ран, шрамів та синців зростала так, ніби вони заміняли мою втрату ваги.

Людина, яку я називаю своїм батьком, привела мене до цього дому, але зовсім не дбала про мене.

-Навіщо ти привів мене сюди, якщо збирався так зі мною поводитись? Просто відправ мене до дитбудинку вже.

Однак мої скарги та огида ні на кого не вплинули.

Краще було відмовитися від мене, яка жила під опікою мого єдиного батька.

Я б пошкодувала про це, якби просила любові людей, які відносяться до мене гірше ніж до дикої тварини.

У мене не було грошей, не було місця, де я могла зупинитися, якби пішла з дому, так що я продовжувала вчитися, поки не випустилася.

Це дозволило мені вступити до престижного університету.

Не для того, щоб здобути визнання зведених братів і так званого батька. Я робила це, щоб втекти з цього пекельного будинку.