Unbearable

8. Перший крок

Коли вранці на кухню заходить Юнгі, Техьон здивовано витріщує очі і розкриває рота, про що відразу ж шкодує, бо чай, який він пив, вилився йому на футболку.  Він поспішає, намагаючись витерти рідину.

  Чімін тихо сміється з друга, подаючи ганчірку.

  - Будь обережніше, Те, - ласкаво просить Чімін.

  - Рот дірявий?  - хитро тягне Юнгі, кидаючи в рот печивко.

  - Чому хьон тут?  - Запитує ошелешений хлопець, переводячи погляд з одного на іншого.  Чімін застигає, агресивно намагаючись щось вигадати, а Юнгі запитливо піднімає брови.

  - А не можна?

  - Ні, Юнгі-хьон, можна, звичайно.  Можна... - і з усмішкою дивиться на свого найкращого друга, що зніяковіло ховає очі й відпиває гарячий чай із величезного кухля.

  Юнгі теж переводить погляд на Пака, з неприкритою ніжністю прибираючи пасмо чорного волосся з чімінового обличчя.  Той червоніє і квапливо схоплюється зі свого місця, бігаючи по кімнаті очима.

  - Мені треба кинути одяг в пральну машину, - белькоче, кулею вилітаючи з кухні.  Незабаром за ним зачиняються двері ванни, а Техьон - мимовільний свідок того, що сталося - голосно пирскає в кулак, ударяючись чолом об стіл.

   Коли Кім трохи зменшує оберти і перестає сміятися, Юнгі нерішуче підносить чашку чаю, недопиту Паком, до губ, роблячи великий ковток, перед тим як спитати:

  - Чімін має якусь мрію щодо першого побачення?

  Техьон повільно піднімає на нього погляд, сповнений подиву і зневіри, і часто моргає, боячись, що йому почулося.

  - Побачення?  - перепитує Техьон, коли Юнгі з нетерпінням смикає його за руку, чекаючи на відповідь.

  - Так.

  - Оу... Ну, - забарився, відставляючи кухоль подалі від себе і складаючи руки перед собою, - Чімін мріє про романтичне побачення.  Щоб був гарний вид на природу: море чи гори, може вид на місто.  І обов'язково в темну пору доби, бо він хоче загадати бажання разом зі своєю другою половинкою, коли впаде зірка.  Ще він не хоче якоїсь вишуканої їжі, а більше воліє щось на кшталт пікніка.

  Він мовчить деякий час, дивлячись у стіл і судомно згадуючи все, про що говорив йому Чімін, і як він уявляв їхнє перше побачення з Юнгі.  Техьон хмуриться, коли згадує одну деталь.